Призначення і класифікація фінансового контролю

Реферат

— повноті охоплення об'єктів контролем, яка досягається завдяки суцільному простежуванню або вибірковій перевірці певних сегментів підконтрольних об'єктів;

— превентивності контрольних дій, завдяки чому досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансової діяльності від встановлених норм;

— самодостатності системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування і розвитку;

— ефективності, що передбачає пристосування системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:

а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно, систематично;

б) бути своєчасним за терміном здійснення і повним в охопленні суб'єктів контролю;

в) бути оперативним, дійовим, гласним та різнобічним;

— принцип відповідальності, який передбачає відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та відповідальність господарюючих суб'єктів за наслідки контролю.

Важливе значення при здійсненні фінансового контролю має дотримання принципів законності, об'єктивності, поєднання державних і регіональних інтересів.

Розвиток людського суспільства зумовив інтеграційні процеси у фінансовому контролі. Нині існує цілий ряд міжнародних організацій, які працюють над розробкою єдиних вимог до фінансового контролю. У цьому зв'язку актуальними є рішення, прийняті міжнародною організацією вищих органів, де сформульовано принципи контролю взагалі, в тому числі вони певною мірою стосуються фінансового контролю. До найважливіших з них слід віднести:

— незалежність фінансового контролю як невід'ємний атрибут демократії і обов'язковий елемент управління державними фінансовими ресурсами;

— законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

— визначення необхідності здійснення попереднього контролю і контролю за фактичними результатами;

— наявність внутрішнього і зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

— гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Розкриття призначення і ролі фінансового контролю вимагає його чіткої класифікації. Фінансовий контроль слід класифікувати за трьома напрямами: видами, формами і методами його здійснення. Вид контролю — це складова частина, що виражає (частково) зміст цілого і в той же час відрізняється від інших частин конкретними носіями контрольних функцій (суб'єктами), об'єктами контролю, що, у свою чергу, визначає і відмінності в методах здійснення контрольних дій.

Фінансовий контроль слід поділити на два види в залежності від характеру взаємовідносин суб'єкта і об'єкта контролю: внутрішній і зовнішній. Внутрішнім називається такий контроль, коли суб'єкт і об'єкт входять до однієї системи, а зовнішнім — такий, коли контроль здійснюється суб'єктом, що не входить до тієї ж системи, що і об'єкт.

Внутрішній фінансовий контроль — це самоконтроль, який здійснюють організації, підприємства, установи за власною фінансовою діяльністю та фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до їх складу. Він є складовою частиною управління організацією і тому проводиться за її розсудом, на основі рішень даної організації.

Заходи фінансового контролю, що здійснюються зовнішніми органами, звичайно охоплюють всю систему державних органів і тому можуть розглядатися як макрозаходи. Обидва види контролю доповнюють один одного, і між ними встановлюється тісний симбіотичний зв'язок.

Щодо класифікації видів фінансового контролю, то вони залежать також від контролюючих суб'єктів. В залежності від акцентування уваги на контролюючих суб'єктах слід виділяти такі види фінансового контролю: державний, муніципальний, незалежний.

Державний фінансовий контроль здійснюється від імені держави з використанням державних повноважень. Суб'єктами державного фінансового контролю є органи державної влади, які у визначеному законодавством порядку утворюють контрольні органи, сукупність яких складає інфраструктуру державного фінансового контролю.

Об'єктами державного фінансового контролю є фінансові відносини між гілками державної влади та в структурі кожної з них, фінансові відносини зі сферами громадянського суспільства та місцевого самоврядування щодо створення, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів з метою задоволення соціально-економічних потреб держави.

Реалізація положень Закону України "Про місцеве самоврядування" зумовлює появу в Україні принципово нових суб'єктів фінансового контролю, якими стають органи місцевого самоврядування. Об'єктами муніципального фінансового контролю є фінансові відносини між окремими рівнями та суб'єктами місцевого самоврядування і сферами державної влади і громадянського суспільства, що стосуються формування і використання фінансових ресурсів для задоволення соціально-економічних потреб територіальних громад і окремих регіонів.

Становлення в Україні громадянського суспільства, тобто сфери, яку представляють відносно незалежні від органів державної влади та місцевого самоврядування громадяни та утворювані ними організації, обумовлюватиме розвиток незалежного фінансового контролю, який здійснюватиметься шляхом створення спеціальних контролюючих інститутів, метою функціонування яких є захист фінансових інтересів членів громадянського суспільства. Об'єктами незалежного фінансового контролю є акумулювання та використання фінансових ресурсів громадян та їх об'єднань з метою розв'язання власних фінансових проблем без втручання органів державної влади і місцевого самоврядування.