Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і в строки, які визначаються страховиком. Залишки сум від можливого перевищення доходів над витратами фонду за підсумками фінансового року використовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників. Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу. Суми надбавок до страхових тарифів і штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку, а при відсутності прибутку відносяться на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій — із коштів на утримання страхувальника. У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції фонду на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року. Органи фонду мають право проводити в порядку, визначеному законодавством, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків. Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають: — особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); — учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; — особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві, що належить цим установам, або на інших підприємствах за спеціальними договорами. Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Добровільно, за письмовою заявою від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися: — священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; — особи, які забезпечують себе роботою самостійно; — громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1. Своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: — допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; — одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; — щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; — пенсію за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; — пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; — грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому; — допомогу дитині відповідно до законодавства. 2. Організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов. 3. Сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання. 4. Організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого. 5. Забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати: — вжиття всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого; — забезпечення згідно з медичним висновком домашнього догляду за потерпілим, допомоги у веденні домашнього господарства (або компенсацію йому відповідних витрат), сприяння наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла. |