Склад і структура податкової системи України

Реферат

— єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

— доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у державному податковому органі, і в триденний термін повідомляють про це державний податковий орган.

Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

В Україні справляються загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), місцеві податки і збори.

I. До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

16) збір до Фонду соціального страхування на випадок безробіття;

17) збір до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;

18) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

20) фіксований сільськогосподарський податок;

21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

23) збір за використання радіочастотного ресурсу України.

Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.

II. До місцевих податків відносяться: комунальний податок; податок з реклами.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

1) готельний збір;

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак.

Місцеві податки і збори, механізм їх справляння та порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Визначальними в структурі податкових надходжень є податки на прибуток та внутрішні податки на товари та послуги. Їх частка протягом 5 років становила близько 84 відсотків загального обсягу. Завдяки пожвавленню експортно-імпортних операцій дещо збільшується питома вага податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції — в 1,8 разу протягом 1996—2000 років. Частка зборів за використання природних ресурсів за 1996—2000 роки майже не змінилася: у 1996 році вона становила 6,5 відсотка, а у 2000 році — 6,4 відсотка.

Щодо найбільших за обсягом податків — податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, то їх частка в загальному обсязі податкових надходжень має тенденцію до зниження (з 36,8% до 30,1% та з 32,4% до 24,6% відповідно). Питома вага прибуткового податку та акцизного збору має тенденцію до збільшення (з 15,2% до 20,3% та з 3,8% до 7,1% відповідно).

Україні в умовах переходу до ринкової економіки слід чітко визначити необхідність та ефективність тих чи інших податків. Основними принципами, які мають бути покладеними в основу вдосконалення податкової системи України, є такі: обов'язковість сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів; соціальна справедливість; рівнонапруженість і пропорційність; рівність і недопущення проявів податкової дискримінації; стабільність податкового законодавства; економічна доцільність; стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності; рівномірність сплати; гнучкість; ефективність адміністрування; дотримання повноважень у процесі встановлення й скасування податків, зборів, інших обов'язкових платежів; доступність і однозначність тлумачення норм податкового законодавства.