Збір за геологорозвідувальні роботи запроваджено з метою компенсації витрат бюджету для здійснення робіт, пов'язаних з приростом запасів корисних копалин для забезпечення вітчизняних підприємств мінерально-сировинними ресурсами, а також відображення у собівартості та цінах на добувну продукцію складу витрат на роботи з пошуку і розвідки родовищ корисних копалин. Платниками збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, є підприємства і організації всіх видів господарської діяльності незалежно від форм власності, що видобувають корисні копалини, а також фізичні особи, які займаються цією діяльністю як підприємці. При цьому суб'єкти підприємницької діяльності повинні мати спеціальні дозволи (ліцензію) на пошук (розвідку) та експлуатацію родовищ корисних копалин, за винятком підземних вод. Об'єктом обчислення збору є обсяг видобутих корисних копалин (для нафти, конденсату, газу природного тощо) та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин (для інших корисних копалин). Нормативи збору затверджуються Міністерством економіки України за участю Міністерства фінансів України за поданням Державного комітету України з геології та використання надр і встановлюються за одиницю виміру корисних копалин. Діючі нині нормативи затверджені наказом Міністерства економіки України від 20 грудня 1995 року № 187. При обчисленні збору слід урахувати, за рахунок яких коштів виконувалися геологорозвідувальні роботи на родовищах, де здійснюється видобуток корисних копалин. Так, користувачі надр, які здійснюють видобуток корисних копалин на родовищах, геологорозвідка яких повністю здійснювалася за рахунок коштів державного бюджету, обчислюють суму збору, виходячи з обсягів видобутих корисних копалин і нормативів збору з урахуванням індексу інфляції. При здійсненні користувачами надр видобутку корисних копалин на родовищах, геологорозвідка яких виконувалася частково за рахунок власних коштів, суму збору обчислюють, виходячи з обсягів видобутих корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та із застосуванням до суми збору відповідних коефіцієнтів. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, не справляється за видобуток: — раніше погашених запасів корисних копалин, зарахованих у процесі розробки родовищ до категорії втрачених у надрах і документально підтверджених; — вуглеводневої сировини із свердловин (нерентабельних) з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів; — додаткових (понад проектні обсяги нафти і газу) — протягом 10 років від часу одержання ліцензії на експлуатацію родовищ; — підземних вод, які не використовуються у господарстві. Від сплати збору звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках. Платники подають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, до органів державної податкової служби за місцем їх реєстрації. Протягом звітного кварталу платниками збору сплачуються до бюджету за перший та другий місяць кварталу авансові внески збору до 20 числа відповідно другого та третього місяця звітного кварталу в розмірі третини суми збору, нарахованої за попередній звітний квартал. Остаточна сплата збору за звітний квартал здійснюється 19 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з урахуванням сплачених авансових внесків. Збір зараховується до державного бюджету в повному обсязі та відноситься на валові витрати виробництва. Суми збору, не внесені у встановлені строки, сплачуються з нарахуванням пені у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ від суми недоїмки за кожний день несвоєчасної сплати. Суб'єкти підприємницької діяльності — платники збору несуть відповідальність за правильне обчислення і своєчасну сплату відрахувань до бюджету, а також за правильне складання і своєчасне подання податковим адміністраціям встановленої звітності. До платників, які своєчасно не подали до податкових адміністрацій відповідну звітність, застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України "Про Державну податкову службу в Україні". |