Управління є однією з основних функцій держави. Набуття Україною незалежності вимагало побудови власної ефективної системи державного управління, адекватної новим політичним і соціально-економічним умовам. Потрібно було створити багато нових служб, функції яких раніше здійснювали загальносоюзні органи управління. Переведення народного господарства на нові умови господарювання привело до виводу з системи жорсткого управління з боку держави великої кількості підприємств, також розпочалася передача багатьох функцій центральних органів органам місцевого самоврядування. Наслідком таких кардинальних змін в організації управління державою став перерозподіл функцій центральних і місцевих органів управління з одночасним стрімким і не завжди виправданим зростанням чисельності управлінського апарату і видатків бюджету на його утримання. Зокрема, порівняно з 1990 роком при скороченні чисельності працюючих в Україні на третину чисельність працівників апарату органів державного і господарського управління зросла в 1,8 разу, з них апарат органів державного управління всіх рівнів зріс в 1,6 разу. Ще суттєвіше (в 4—6 разів) збільшилася питома вага витрат на утримання апарату законодавчої та виконавчої влади у загальних видатках державного бюджету. Видатки на державне управління включають витрати: — на функціонування законодавчої влади (апарату Верховної Ради України, апарату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, забезпечення діяльності народних депутатів, апарату Рахункової палати Верховної Ради України, інші видатки); — на функціонування виконавчої влади (апарату Кабінету Міністрів України, апарату Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та її місцевих органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування); — на утримання Президента України та його апарату; — на утримання фінансових і фіскальних органів (Державної податкової адміністрації України, місцевих державних податкових органів, Головного контрольно-ревізійного управління України, Головного управління Державного казначейства України, місцевих органів Головного управління Державного казначейства України, Митної служби України, на створення державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів, витрати на комп'ютеризацію Держказначейства та інших фінансових органів, витрати на виготовлення марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби); — на загальне планування і статистичні служби (проведення статистичних досліджень і переписів, ведення записів щодо сімейних бюджетів); |