Видатки державного бюджету

Реферат

Протягом останніх років законодавчі акти, програми та інші нормативні документи, що визначають обсяги видатків державного та місцевих бюджетів, у переважній більшості приймалися без належного врахування можливостей економіки та населення у сплаті податків для формування доходів бюджету. Це призвело до структурної розбалансованості фінансів держави, значних (прихованих та наявних) дефіцитів державного бюджету. Розрив між потребою у видатках і обсягом ресурсів бюджету, в т. ч. потенційних, може бути подоланий лише за умови призупинення Верховною Радою чинності окремих законодавчих актів, видатки на виконання яких у бюджеті не передбачені або передбачені не в повному обсязі. Це дасть змогу суттєво оздоровити бюджетну систему і водночас запобігти зростанню заборгованості за зобов'язаннями держави, які не можуть бути виконані.

Водночас потрібно запропонувати механізми, які не дозволятимуть у майбутньому приймати закони без урахування їх впливу на бюджет, а також заходи щодо обмеження дії вже прийнятих законодавчих актів, не забезпечених бюджетними асигнуваннями.

Актуальним завданням уряду є раціоналізація мережі закладів та установ, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, для підвищення рівня та якості послуг, що надаються громадянам, виконання у повному обсязі цільових програм соціально-економічного та гуманітарного розвитку, підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Програми та заходи, що не належать до пріоритетних, мають бути призупинені або переведені на фінансування за рахунок небюджетних ресурсів.

Ключовим завданням бюджетної політики має стати дальше посилення соціальної спрямованості бюджету. На реалізацію програм соціальної спрямованості має бути зосереджено не менше 50 відсотків видатків зведеного бюджету. Пріоритетними напрямами бюджетної політики у соціальній сфері є:

— поетапне наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму, підвищення її розмірів не менш як до 140 грн. на місяць;

— остаточне розмежування пенсійних виплат з бюджету і Пенсійного фонду, збільшення середнього розміру пенсійних виплат не менш як на 12 відсотків;

— індексація грошових доходів працівників бюджетної сфери відповідно до чинного законодавства;

— раціоналізація системи соціальних пільг через запровадження з 1 січня 2002 року надання адресних пільг і субсидій населенню виключно у грошовій формі; забезпечення у повному обсязі виплати допомог малозабезпеченим громадянам та сім'ям з дітьми, повне погашення заборгованості із соціальних виплат;

— погашення заборгованості із соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери та стипендій студентам не менш як на 25 відсотків;

— визначення додаткових механізмів погашення знецінених грошових заощаджень громадян в установах Ощадного банку і страхових внесків до колишнього Укрдержстраху.

Відповідальним завданням уряду є істотне поліпшення системи фінансування загальноосвітньої школи, виконання у повному обсязі положень ст. 57 Закону України "Про освіту", дальший розвиток інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризація сільських шкіл та інше.

Необхідно збільшити частку видатків та поліпшити структуру використання фінансових ресурсів, які спрямовуються на розвиток охорони здоров'я, зокрема на забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет, боротьбу з такими хворобами, як СНІД, туберкульоз та інші.

При здійсненні соціальної політики уряд має забезпечити:

— визначення переліку платних і безоплатних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями;

— завершення процесу відокремлення державних позабюджетних фондів, які формуються на страховій основі, від державного бюджету;

— розвиток страхових систем формування соціальних бюджетів.

Пріоритетним завданням є удосконалення відповідно до чинного законодавства системи державного фінансування розвитку вітчизняної науки та культури.

При формуванні державного бюджету слід передбачити видатки на оборону відповідно до Закону України "Про оборону" та з урахуванням реалізації програми реформування та розвитку Збройних сил України.

Потрібно передбачити бюджетні видатки на реалізацію програми адміністративної реформи, а також на проведення судової реформи в Україні.

Необхідні принципово нові підходи до політики капітальних видатків держави. Вони повинні скласти основу бюджету розвитку.

До бюджету розвитку повинні бути включені передбачені у бюджеті централізовані капітальні вкладення, видатки на науку, галузеві програми розвитку та інші капітальні видатки. Бюджет розвитку має складатись за програмно-цільовим підходом та подаватись разом з проектом державного бюджету як складова частина програми економічного і соціального розвитку.

Потребує перегляду існуючий порядок розподілу та використання капітальних вкладень. Їх обсяг має бути не менше 1 відсотка видатків загального фонду державного бюджету і спрямовуватись на вирішення загальнодержавних і регіональних соціально-економічних проблем, пов'язаних з енергозбереженням, реформуванням земельних відносин, створенням державної інформаційно-аналітичної системи, будівництвом об'єктів комунальної та виробничої інфраструктури, соціального призначення, газо- та водопроводів, запобіганням екологічним катастрофам тощо. На фінансування об'єктів виробничого призначення має спрямовуватися частина надходжень від приватизації державного майна, яка повинна використовуватись на кредитній основі виключно на структурну перебудову, інноваційне оновлення, модернізацію виробництв та технологічний розвиток підприємств.