Виникнення місцевих податків і зборів зумовлене необхідністю розмежування джерел доходів між бюджетами різних рівнів. Це розмежування здебільшого має політичне забарвлення і свідчить про те, наскільки центральний уряд довіряє місцевим органам влади. З іншого боку, це розмежування свідчить про рівень розвитку демократії в державі, бо надмірна централізація фінансових ресурсів завжди приховує небезпеку встановлення фінансової диктатури. Місцеві податки і збори мають не дуже давню історію. Вперше вони були введені в Англії в XVII столітті у формі податку на користь бідних. Центральний уряд вимагав від міст і приходів матеріально підтримувати бідних за рахунок добровільних пожертвувань місцевих заможних громадян. Але поступово ця добровільність перетворилася на обов'язковість. У подальшому місцеві податки були введені у більшості європейських країн. Особливою формою місцевого оподаткування стало так зване спеціальне обкладання. Воно стягувалося одноразово та пов'язувалося з проведенням конкретних робіт із благоустрою міст, для фінансування яких залучалися кошти тих членів територіальних громад, які від цього отримували вигоду. В Україні ця форма місцевого оподаткування, відома під назвою самообкладання, практикувалася у сільській місцевості. Характерними рисами сучасних місцевих податків у зарубіжних країнах є їхня чисельність, регресивність, широке охоплення платників і дуже часто неупорядкованість. Загальна кількість місцевих податків у деяких країнах досить значна, відповідно суттєвою є роль місцевих податків у формуванні доходів місцевих бюджетів. В умовах незалежної України початок формування інституту місцевого оподаткування був покладений прийняттям 20 травня 1993 року Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори", яким визначалися 16 видів місцевих податків і зборів, їхні граничні розміри й порядок обчислення. У червні цього ж року перелік місцевих податків і зборів був доповнений ще одним — податком із продажу імпортних товарів. У 1997 році склад системи оподаткування був уточнений новою редакцією Закону України "Про систему оподаткування", яким встановлювалися 2 місцевих податки та 14 місцевих зборів. Закон України від 17.09.1999 року "Про додаткові заходи щодо фінансування загальної середньої освіти" доповнив перелік місцевих податків ще одним — збором за право використання суб'єктами підприємницької діяльності приміщень, пов'язаних з їхньою діяльністю, що знаходяться у центральній частині населеного пункту та в будинках, що є пам'ятками історії та культури. Місцеві податки включають: податок із реклами; комунальний податок. |