Організація виконання бюджетів

Реферат

Державний бюджет було перевиконано за доходами в 1993 році на 15,5 відсотка і в 1994 році на 4,3 відсотка. У той же час у 1993 році виконання за видатками становило 86,5 відсотка, а у 1994 році — 102,8 відсотка. Рівень виконання державного бюджету в 1995—1998 роках як за доходами, так і за видатками був низьким, і тільки починаючи з 1999 року становище з виконанням державного бюджету дещо поліпшилося: виконання за доходами становило 84,4 відсотка, а за видатками — 87,1 відсотка.

Місцеві бюджети перевиконуються як за доходами, так і за видатками, за винятком 1995 року, коли виконання дохідної частини склало 96 відсотків, а видаткової — 94,9 відсотка. У 1997—1999 роках доходи місцевих бюджетів було перевиконано відповідно на 29,0; 47,7 і 21,4 відсотка, а видатки відповідно на 27,9; 45,4 і 21,3 відсотка.

Всі фактори, що впливають на виконання дохідної частини бюджету, можна поділити на дві групи: економічні й організаційні. До економічних слід віднести склад і структуру доходів, зміну об'єкта оподаткування і зміну ставок податку. До організаційних факторів відносяться стабільність податкової системи, платіжна дисципліна, організація взаєморозрахунків в економіці, податкова культура, наявність санкцій, в тому числі кримінальної відповідальності за несвоєчасну сплату податків та інших платежів, оптимізація податкового процесу.

Одним із найважливіших факторів стійкості дохідної бази держави є склад і структура доходів, тобто науково обгрунтовано визначений перелік податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджету.

Науково обгрунтована система платежів — основний гарант фінансових можливостей держави. Надання переваги одному або кільком основним податкам зумовлює фінансову нестабільність в державі. Так, відповідно до Закону "Про систему оподаткування в Україні" перевага була надана двом податкам: податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, надходження від яких становлять більше половини доходів державного бюджету. Невиконання плану надходжень з цих податків призводить до невиконання дохідної частини державного бюджету. З цих податків існує найбільша заборгованість з платежів до бюджету.

Так, загальна сума заборгованості зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів на 1 січня 2000 року становила 11,9 млрд. грн., або зросла у порівнянні з 1998 роком на 3,8 млрд. грн., у тому числі заборгованість із податку на додану вартість — 5,6 млрд. грн. (47,6 відсотка загальної недоїмки); заборгованість із податку на прибуток підприємств становила 2,5 млрд. грн. (20,7 відсотка загальної недоїмки). У загальній величині ці два податки дають майже 70 відсотків заборгованості з платежів до бюджету.

Слід зазначити, що спостерігається тенденція, коли доходи бюджету поставлені у залежність від обмеженої кількості юридичних осіб — платників податків (1,3 відсотка загальної кількості): підприємств, що належать до сфери управління НАК "Нафтогаз України", Міністерства палива та енергетики, Міністерства промислової політики, які забезпечують майже 75 відсотків загальних надходжень до бюджетів України та створюють більшу частку заборгованості з платежів до них.

Стан розрахунків з бюджетом свідчить, що значна частина платників податків, зборів, обов'язкових платежів стала на шлях свідомого ігнорування інтересів держави. Дані перевірок Державної податкової адміністрації та Головного контрольно-ревізійного управління свідчать, що кожне друге підприємство ухиляється від сплати податків або порушує чинне податкове законодавство. Через ухиляння від сплати податків втрати бюджетних надходжень становлять 40—45 відсотків обсягу державного бюджету.

Фактором, що суттєво позначається на доходах бюджету, є надання податкових пільг. Зниження податкового навантаження за рахунок надання пільг призводить до порушення принципу нейтральності оподаткування і засвідчує активний вплив держави на економічні рішення суб'єктів господарської діяльності.

Кабінет Міністрів України Постановою від 19.04.99 № 620 "Про підсумки виконання Державного бюджету України за 1998 рік та заходи щодо забезпечення своєчасного формування показників зведеного та Державного бюджетів України на 2000 рік" доручив Міністерству фінансів та Державній податковій адміністрації до прийняття Податкового кодексу України не розглядати пропозиції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій щодо надання пільг з оподаткування. Незважаючи на це, після виходу зазначеної постанови урядом прийнято понад 100 рішень з надання податкових пільг.

У цілому сума пільг, наданих платникам у 1999 році, становила майже 18 млрд. грн., збільшившись у порівнянні з 1998 роком на третину. Значні суми пільг отримали платники податків міста Києва та Дніпропетровської області, відповідно 35 та 16 відсотків загальної суми наданих пільг по Україні.

У загальній сумі наданих пільг найбільшу питому вагу мають пільги з податку на додану вартість — понад 80 відсотків, з податку на прибуток — майже 10 відсотків, з акцизного збору — більше 4 відсотків.

Існуюча система податкових пільг вимагає серйозного, глибокого аналізу з подальшим її переглядом і суттєвим скороченням. Недосконалість системи пільг значно звужує можливості наповнення бюджету, підриває фінансову дисципліну, а також впливає на перерозподіл ресурсів в економіці на користь неефективних і неконкурентоспроможних підприємств.

Значний вплив на обсяг надходжень до бюджету має зміна об'єкта оподаткування. Так, аналіз даних за 1999 рік свідчить, що в результаті зміни об'єкта оподаткування бюджетом недоодержано 1,2 млрд. грн.

Вагомі втрати бюджетних надходжень зумовлюються прийняттям законодавчих актів щодо реструктуризації податкової заборгованості. Реструктуризація заборгованості, тобто відстрочка і розстрочка платежів, як правило, збільшує недоїмку до бюджету, відстрочені і розстрочені платежі своєчасно не вносяться до бюджету. Станом на 1 січня 2000 року несплачена реструктуризована податкова заборгованість становила 231,9 млн. грн. Слід зазначити, що Законом України від 05.06.97 № 314-97-ВР "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості" передбачалося, що списання та реструктуризація податкової заборгованості буде одноразовим заходом, але на противагу цьому рішенню протягом 1998—1999 років було прийнято цілий ряд законодавчих актів, які передбачали проведення списання та реструктуризації податкової заборгованості окремим платникам і цілим галузям.

Всього станом на 01.01.2000 року платникам податків надано відстрочок на 3,6 млрд. грн. Таким чином, втрати надходжень до державного бюджету в 1999 році можна оцінити в сумі 43,4 млрд. грн., що більш як у два рази перевищує його фактичний обсяг.

Зменшення втрат бюджетних надходжень значно поліпшить фінансове становище держави в цілому, підвищить можливості фінансового забезпечення розвитку економіки, соціального захисту населення, утримання соціальної сфери, фінансування оборони, управління тощо.