Свою назву племена цієї культури дістали від характерного для них посуду — кулястих амфор. Це були рухливі племена, які прийшли з заходу, з території сучасної Польщі, і досить легко протягом відносно короткого часу підкорили спочатку племена культури лійчастого посуду, а потім — і пізньотрипільські. Згодом вони зайняли майже всю територію Дніпровського Правобережжя, просунувшись на півдні до трипільських земель у межиріччі Пруту й Серету. Історія племен культури кулястих амфор поки що вивчена слабо. Це пояснюється насамперед станом наявних археологічних джерел. На сучасній території України досі не відомі поселення чи навіть короткочасні стоянки населення цієї культури. Досліджені лише окремі поховання. Матеріали поховань дають однобічне, неповне уявлення про життя та діяльність цих багато в чому загадкових племен. Померлих племена культури кулястих амфор ховали в так званих кам'яних скринях. Над похованнями не збереглося (а можливо, й не було) ніяких зовнішніх позначень. Тому поховання культури кулястих амфор виявляються лише випадково, і відомості про них лишаються дуже фрагментарними. В кількох місцях досліджено по кілька кам'яних скринь, що, треба думати, свідчить про існування у цих племен могильників. У кам'яних скринях ховали як окремих осіб, так і цілі групи. В тих рідких випадках, коли вдалося встановити стать похованих, виявилося, що це були чоловіки або чоловіки з жінками, а інколи з дітьми. Великий інтерес становить поховальна кам'яна скриня, досліджена поблизу с. Колодяжного (Житомирська область). Вона складалася з двох камер. У більшій було поховано дев'ять осіб, у меншій — одну. В більшій камері посередині, під чільною стінкою скрині, в сидячій позі виявлено кістяк чоловіка. З обох боків від нього, в скорченому положенні, на боці, лицем до чоловіка, були поховані дві жінки, кожна з двома маленькими дітьми. У ногах жінок у скорченому положенні, головою до середини камери, лежали на боці кістяки двох підлітків. У меншій камері лежав ще один кістяк у скорченому положенні, на боці, спиною до решти похованих, лицем до входу. Двокамерність поховальної споруди, наявність поховального інвентаря у більшій камері й відсутність його при окремому похованні у меншій камері свідчать про неоднакове родинне та суспільне становище померлих. Поховальна кам'яна скриня з Колодяжного — яскраве свідчення існування у племен культури кулястих амфор сімейних усипальниць та патріархального укладу життя. У похованнях у кам'яних скринях знайдено глиняний посуд, крем'яні, кам'яні та кістяні вироби. Дуже своєрідною щодо форм та орнаментації є кераміка племен культури кулястих амфор. Старанно відшліфовані по всій поверхні крем'яні сокири та долота легко відрізняються від аналогічних виробів населення інших енеолітичних культур. Неповторними є кістяні пряжки до пояса. Підвіски з кабанячих іклів та янтарю доповнюють уявлення про самобутній характер матеріальної культури племен культури кулястих амфор. На основі деяких місцевих особливостей як у формі поховальних споруд, так і в обряді поховання виділяються кілька окремих племінних груп цього населення. Наявні дані мало що дають для характеристики господарства племен культури кулястих амфор, так само як і для розуміння укладу їхнього життя. Сусідами племен культури кулястих амфор на півдні, в причорноморських степах, і на сході, на території Лівобережної України, були племена ямної культури. Про їх відносини через брак необхідних даних важко щось сказати. Племена культури кулястих амфор, захопивши величезну територію на Правобережжі України, проіснували тут порівняно недовго, протягом кількох століть. На зміну їм прийшли нові племінні утворення культур шнурової кераміки, які вже належать до бронзового віку. |