Античні міста-держави у VI—II ст. до н. е. Тіра

Реферат

В районі Дністровського лиману грецькі поселенці заснували кілька міст та поселень — Тіру, Ніконій, Гермонакту та ін. Античні автори називають ще одне поселення — Офіуссу. В пізніших джерелах згадується про те, що Офіусса — це давня назва Тіри. На думку деяких учених, Офіусса — окреме поселення, що існувало одночасно з Тірою неподалік від неї. Серед поселень східного берега Дністровського лиману слід назвати Ніконій (поблизу сучасного с. Роксолани). Місто виникло ще у VI ст. до н. е. і, можливо, як і Тіра, являло собою самостійний поліс, хору якого становили поселення східного берега лиману. Найзначніше серед міст Подністров'я — Тіра знаходилася на західному березі Дністровського лиману, в північній частині Білгорода-Дністровського Одеської області.

Вперше про тіритів згадує Геродот. Про Тіру йдеться в кількох творах античних авторів, зокрема вона згадується у периплі псевдо-Скілака поряд з іншими поселеннями. За псевдо-Скімном, Тіру заснували мілетяни, про що може свідчити також поширення в Тірі мілетського календаря. Оскільки пізніше VI ст. до н. е. Мілет колоній не засновував, місто могло виникнути в VI ст. до н. е. Але за археологічними даними Тіра як місто відома тільки з V ст. до н. е. Взагалі дані про неї дуже обмежені.

Тіра була звичайним грецьким полісом, до якого входили розташовані навколо неї невеликі поселення. Це місто-держава являло собою рабовласницьку демократичну республіку і мало типові для античного поліса установи. На чолі держави стояли законодавчі органи — народні збори і рада, що перебували в руках рабовласницької знаті. З виконавчих органів слід назвати колегію архонтів, посаду агонофетів тощо.

За географічним положенням і особливостями економіки Тіра найбільше тяжіла до Ольвії та Істрії, з якими вона підтримувала тісні економічні, політичні та культурні зв'язки.

Існує думка, що в V ст. до н. е. вона могла входити до складу Афінського морського союзу. Але в цілому її роль і значення в житті античного світу Північного Причорномор'я були значно меншими, ніж сусідів — Ольвії та Істрії.

Розквіт Тіри припадає на IV—III ст. до н. е. Основу її економіки становили сільське господарство і ремесла. Дослідники вважають, що до тірської хори входили тільки правобережні античні поселення, більшість яких датується IV ст. до н. е. Про велике значення землеробства, скотарства, виноградарства, рибальства свідчать, передусім, монети з зображенням колосся, бика, загнузданого коня, виноградного грона, а також богині Деметри, увінчаної колоссям, і бога Діоніса. Карбування монет почалося з другої половини IV ст. до н. е. У місті набули поширення металообробне, гончарне, кісткообробне, ткацьке та інші виробництва, розвивалася будівельна справа і зв'язані з нею каменярське та теслярсько-столярне ремесла.

Досить значну роль у цьому місті-державі відігравала торгівля. Тіра знаходилася на торговельному шляху з метрополії до Північного Причорномор'я, в її порт заходило багато торгових суден з Греції, а також з держав Південного та Західного Понту, які проходили вздовж західного узбережжя Чорного моря в Ольвію, Херсонес та міста Боспору. Про значення торгівлі в економіці Тіри дає уявлення велика кількість амфор та інших виробів з різних центрів античного світу. Карбування наприкінці III — на початку II ст. до н. е. золотої монети — статерів — свідчить про намагання Тіри вийти на широку арену міжнародної торгівлі.

У торгівлі Тіри V—IV ст. до н. е. значне місце посідали Афіни. Пізніше, особливо у III—II ст. до н. е., посилилися її зв'язки з малоазійськими та понтійськими центрами, зокрема Родосом, Фасосом, Кнідом, Кізіком, Гераклеєю, Сінопою, Ольвією, Херсонесом та Боспором. Досить тісні торговельні стосунки Тіра мала також з містами західного узбережжя Понту — Томами, Істрією та ін.

Вигідне розташування поблизу гирла Дністра дало можливість Тірі встановити торговельні відносини з різними племенами, що жили від неї на північ — до Балтійського моря і на захід — до Дунаю, зокрема з племенами фракійського й скіфського походження, тірагетами, бастарнами та ін.

З середини II ст. до н. е. Тіра переживає економічну кризу: завмирає життя на поселеннях хори, скорочуються її зовнішні зв'язки. Торговельні стосунки підтримуються головним чином з полісами Західного та Південно-Східного Причорномор'я — Амісом, Томами та іншими — і, можливо, з гето-дакійськими племенами. Загострення економічної кризи зумовлювалося ускладненням загальнополітичної ситуації в Північному Причорномор'ї. Зокрема, Тіра зазнала нападу сарматів.

Протягом останніх років II — перших двох десятиріч І ст. до н. е. Тіра потрапила в залежність від держави Мітрідата VI Євпатора. Але ця залежність, як видно, була нетривалою, оскільки вже у 72—71 pp. до н. е. проконсул Македонії Лукулл підкоряє Римові західнопонтійські міста аж до Дунаю. Тому малоймовірно, щоб Тіра й надалі залежала від Мітрідата VI Євпатора. В середині І ст. до н. е. Тіра, як і Ольвія, зазнала руйнівного нашестя гетів.