Вторгнення татарських феодалів у Крим

Реферат

Напередодні монголо-татарського нашестя на Східну Європу Крим перебував під владою половців, так само як і все Північне Причорномор'я — від гирла Дунаю до Подоння. Половецькі хани рідко втручались у внутрішні справи багатих кримських міст. Зацікавлена в збільшенні прибутків, половецька верхівка навіть підтримувала їхню торгівлю. Основний район половецьких кочовищ був у південноруських степах, далеко від населених районів Кримського півострова, а зимували половці у Приазов'ї.

На початку 20-х років XIII ст. економічно розвинуті міста південного узбережжя Криму привернули увагу монголо-татарських феодалів. Готуючись після завоювання Середньої Азії (1219—1221) до вторгнення у Східну Європу, вони не обминули й Крим.

У 1223 р. велика монголо-татарська орда Джебе і Субедея вдерлася в степи Північного Причорномор'я, розбила половців і, переслідуючи їх, вступила в Крим, спустошила Судак, потім рушила на Русь. Напади татар на Крим відбувались у 1238, 1248, 1249 pp. Близько середини XIII ст. татарські феодали завоювали Східний Крим. Із розповіді секретаря єгипетського султана Бейбарса — Ібн-Абдез-Захіра, який 1263 р. побував у Криму разом з єгипетським посольством, довідуємося, що населення Солхата тоді складалось в основному з руських, половців і аланів. Є й інші свідчення того, що руське населення Криму змогло пережити монголо-татарську навалу.

Наприкінці XIII ст. полчища татарського еміра Ногая оволоділи Західним Кримом. У 1299 р. був зруйнований і спустошений Херсонес, після чого він остаточно занепав. Тоді ж татари розорили Судак і Кафу (опорний пункт генуезької торгівлі на Чорному морі) й обклали населення Криму даниною.