Суттєвою особливістю сучасного менеджменту є використання різноманітних взаємоузгоджених принципів та інструментів управління, причому в їх описі домінує певний принцип. Сформувалося дві концептуальні моделі: менеджмент цілей і менеджмент виключень (менеджмент делегування). У менеджменті цілей домінує фаза визначення цілей. При цьому визначення цілей організації ґрунтується на ідентифікації (ототожненні) цілей співробітників і організації, готовності співробітників брати на себе ініціативу, розвантаженні вищого керівництва, мотивації праці для досягнення цілей, свідомому плануванні дій, використанні економічних засобів. Застосування цього підходу потребує не тільки визначення цілей на рівні підлеглих, а й чіткого уявлення про загальну мету, ефективного процесу планування, регулярного контролю процесу досягнення цілей і результатів за допомогою об'єктивного інструментарію. Концепція менеджменту виключень (менеджменту делегування повноважень) передбачає стрижнем управлінської діяльності функцію «рішення». Основною ідеєю концепції є розвантаження керівника від рутинних рішень, завдяки чому він може зосередитися на важливих, екстраординарних. Основами менеджменту виключень є: — розвантаження керівника, «злам» чи «пом'якшення» ієрархії; — стимулювання ініціативи і готовності співробітників до відповідальності; — систематизація процесу прийняття рішень (прив'язка до певних директив, у межах яких можлива свобода рішень), розвиток співробітників (беручи участь у вирішенні простих питань, вони готуються до вирішення складніших). Ці концептуальні моделі відображають чітку тенденцію сучасного зарубіжного менеджменту, орієнтовану на розвиток відносин управління та підвищення його ефективності шляхом активізації людського фактора. |