Робоче місце працівника менеджменту організації та вимоги до нього

Реферат

Розширення обсягу оброблюваної у процесі менеджменту інформації, активне впровадження засобів механізації й автоматизації робіт, виникнення нових професій, поглиблення поділу, кооперації та спеціалізації праці потребують відповідної організації робочих місць, їх планування, обладнання що забезпечує оптимальні умови для праці менеджерів.

Необхідною умовою для успішної діяльності працівників менеджменту є наявність спеціально обладнаних робочих місць.

Робоче місце працівника менеджменту — відокремлена частина загального службового приміщення, обладнана необхідними засобами для виконання функціональних обов'язків, визначених для особи, яка його посідає.

До організації робочих місць висувають кваліфікаційні, інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні, організаційні вимоги.

Кваліфікаційні вимоги охоплюють комплекс параметрів, які характеризують сукупність вимог до рівня освіти й кваліфікації працівника, необхідних для ефективної реалізації функцій, закріплених за цим робочим місцем.

Інформаційні вимоги передбачають комплекс заходів, які визначають інформаційне забезпечення робочого місця: обсяги й структуру інформації, яка повинна надходити на робоче місце, оброблятися на ньому, створюватися й передаватися на інші робочі місця; проектування інформаційних потоків, у систему яких включене конкретне робоче місце та ін. Інформація, яка концентрується на певному робочому місці або/чи проходить через нього, повинна відповідати загальним принципам наукової організації управлінської інформації.

Економічні вимоги мають своїм змістом таку організацію робочого місця, за якої витрати на його утримання є мінімальними і водночас достатніми для функціонування. Доцільно також проаналізувати робоче місце за критерієм оптимальності: ефект від діяльності працівника на робочому місці повинен перевищувати витрати на його утримання.

Ергономічні (грец. ergon — робота, homos — закон) вимоги змушують забезпечити максимальну відповідність робочого середовища (меблів, приміщення, устаткування, машин, механізмів тощо) вимогам ергономіки та максимально пристосувати їх до людини, її фізичної, фізіологічної, естетичної природи. Ергономіка є наукою, яка комплексно вивчає людину в умовах роботи з метою підвищення продуктивності праці. Виникла вона на межі технічних наук, психології, фізіології, гігієни. Активно послуговується даними анатомії, антропометрії, біофізики, токсикології здоров'я.

Гігієнічні вимоги стосуються освітлення робочих місць, обміну повітря, температурного режиму, вологості, шуму та інших факторів середовища, які впливають на здоров'я й працездатність людини.

Естетичні вимоги передбачають такі елементи естетичного оформлення виробничого середовища, від яких значною мірою залежить продуктивність праці людини (зовнішній вигляд приміщення і знарядь праці, їх кольорова гама, наявність квітів в інтер'єрі та ін.).

Технічні вимоги зобов'язують забезпечити раціонально обґрунтований простір для праці службовця. У межах цього простору повинні бути зручно розташовані меблі та устаткування, передбачені проходи до столу та устаткування, а також до іншого робочого місця та ін.

Оскільки керівники, значна кількість фахівців повинні спілкуватися в процесі роботи зі співробітниками (учасники нарад, особи, з якими доводиться спілкуватися під час відряджень, колеги, які працюють над однією проблемою тощо), необхідно передбачити певну площу, де могли б бути розташовані столи для нарад, стільці.

З урахуванням цих умов санітарні норми (СН) установлюють такі розміри робочих площ для різних категорій службовців (кв. м):

Керівник підприємства: 24—54;

Заступник керівника, керівник великого структурного підрозділу: 12—35;

Керівник відділу, його заступник, головний фахівець: 8—24;

Фахівець: 4—8;

Старший діловод: 5—7;

Завідувач машбюро, друкарка, молодший діловод: 3,25.

Однак ці норми є лише орієнтиром при організації та плануванні робочих місць, оскільки не передбачають усієї різноманітності умов праці представників різних професій. Тому набагато зручніше використовувати для визначення загальної площі П_заг робочого місця в кожному конкретному випадку сумарний метод розрахунку, за якого враховують площу трьох складових робочого місця:

При цьому можна врахувати також необхідну площу для відвідувачів, а в деяких випадках — для устаткування, яке використовують колективно. За сумарного способу розрахунок здійснюють згідно з нормативами на окремі елементи робочого місця.

Площу, яку займають меблі та устаткування, розрахувати просто: кожний із цих предметів має габаритні розміри. Однак їх установлюють не довільно, а підпорядковують вимогам ергономіки і насамперед антропометрії. Людина, сидячи за робочим столом, може охопити тільки певний робочий простір, обмежений відстанню її витягнутих рук. Цей простір називають максимальною робочою сферою досягання, він становить 65—70 см завдовжки і 150—160 см завширшки. Тому стандартні письмові столи для більшості службовців мають розміри 750x1500 мм. Столи з більшою поверхнею (до 1000x2000 мм) призначені для нарад з одним-двома відвідувачами. Робочу площу можна збільшити, установлюючи стільці, на яких співробітник обертається у потрібному напрямі.

Висота меблів та устаткування також повинна відповідати вимогам антропометрії: висота письмових столів дорівнює 750 мм, а столів для персональних комп'ютерів — 650 мм. Відповідно до цих вимог визначають площу, необхідну для зручного розташування працівника — відстань від письмового столу чи іншого устаткування до стінки або сусіднього робочого місця повинна бути 85 см. Для проходу однієї людини необхідно 60 см, для двох — 120 см. Якщо прохід розташований вздовж меблів з висувними шухлядами, необхідно додати до нього ще 55 см.

Організаційні вимоги передбачають чітке визначення сфери компетенції працівника на робочому місці, його прав, обов'язків, підпорядкованості, вертикальних й горизонтальних зв'язків з іншими робочими місцями, форм й методів стимулювання ефективної праці. Цій меті підпорядковані положення про структурні підрозділи апарату управління та посадові інструкції працівників.

Раціональна організація робочих місць забезпечує комфортні умови для трудової діяльності і сприяє підвищенню продуктивності праці працівників менеджменту.