Сутність, значення і класифікація цілей менеджменту

Реферат

Кожна організація свою діяльність зорієнтовує на майбутнє, прагне досягти певного ідеального стану (взірця). Праця управлінців та інших працівників повинна бути мотивованою і визначатися спектром цілей, яких необхідно досягти. Деякі вчені розглядають комплекс дій на етапі визначення цілей і планування діяльності організації як єдину функцію менеджменту. Однак це не обґрунтовано, оскільки цілі менеджменту — це певні орієнтири, бажані рубежі, яких прагне досягти організація, а плани — це програми дій, що забезпечують досягнення цілей. Ціль, закладена у кожному плані, є лише субціллю загальнішої, генеральної цілі.

Визначення цілей як функція менеджменту — вираження бажаного перспективного стану організації комплексом кількісних та якісних параметрів або вербально (словесно).

Приклад непараметричної цілі — місія організації.

Суттєво відрізняються характер, зміст і послідовність дій, пов'язаних із визначенням цілей і плануванням діяльності організації та її працівників. План завжди має конкретне векторне спрямування — затверджений нагорі, він доводиться для безумовного виконання низовим ланкам. Ціль організації, її структурного підрозділу може бути визначена автократичним або демократичним способом. Розроблення планів починається після деталізації цілей на основі конкретного завдання, поставленого керівництвом перед виконавцями. Цілі організації формулюють як директивно, так і ініціативно, коли інтуїтивно відчувається незадоволення станом справ, чи внаслідок виникнення нових обставин у навколишньому середовищі, всередині організації (політика держави, зміни техніки і технології, нова орієнтація споживачів і т. п.). Плани спрямовані «всередину» організації, а цілі — як всередину, так і назовні.

Ще одна відмінність — сувора ієрархія цілей: цілі нижчого рівня виводяться із цілей вищого. Середній рівень менеджменту діє у межах цільової системи організації, встановленої найвищим рівнем менеджменту, власниками чи іншими впливовими силами, тобто на середньому рівні не приймаються рішення про цілі вищого порядку, а субцілі можна визначати самостійно або отримувати зверху. Все це дає підставу розглядати визначення цілей як окремий, якісно відмінний від інших, комплекс взаємопов'язаних робіт і операцій.

Цілеспрямованість — головна риса людської діяльності. Менеджмент у соціотехноекономічних системах відрізняється від управління в технічних і біологічних системах тим, що вплив суб'єкта управління на об'єкт здійснюється шляхом визначення для нього цілей діяльності. Особливістю цілей є суб'єктивна форма розроблення та доведення до об'єкта. Однак цілі повинні мати об'єктивну основу, тобто формулюватися з орієнтацією на реалії суспільного буття.

Ціль — опис майбутнього стану організації, відправний пункт при розробленні та прийнятті планів і управлінських рішень, засіб мотивації працівників і контролю результатів діяльності колективу організації та кожного працівника зокрема.

Цілі відіграють самодостатню роль для прийняття рішень: встановлюють коло проблем, з яких необхідно приймати рішення, напрями розв'язання цих проблем — із кількох обирають таке вирішення, яке найоптимальніше забезпечує досягнення цілей. Цілі — це один із засобів мотивації працівників. Своєчасно доведені, обґрунтовані, реальні цілі здатні підвищити ефективність праці, а безцільове управління неспроможне захопити працівників. Цілі виконують важливу роль контрольного стандарту, з яким порівнюють досягнуті результати працівників і колективу загалом. Тому вони повинні бути реальними, зрозумілими, кількісно та якісно визначеними, розмежованими у часі та просторі.

У сучасних умовах організації ставлять перед собою не лише економічну мету (одержання прибутку), а й соціальні, морально-етичні, організаційно-технічні, екологічні та інші цілі. Для того щоб визначитися в системі цілей організації, необхідна певна класифікація, яку можна здійснити за різними ознаками.

За спрямованістю цілі поділяють на зовнішні та внутрішні; за періодом досягнення — на довготермінові, середньо-термінові й короткотермінові; за масштабами — на глобальні і локальні (цей поділ залежить від рівня менеджменту, оскільки локальна мета під кутом зору керівників вищого рівня менеджменту може бути глобальною для керівників середнього чи низового рівнів); за ступенем верифікованості цілі — на кількісні і якісні; за змістом — на економічні, соціальні, технічні, морально-етичні, екологічні, організаційні, технічні тощо; за способом — на авторитарні і демократичні.

Для того щоб цілі органічно вписалися в механізм менеджменту організації, вони повинні відповідати певним усталеним вимогам щодо змісту і порядку розроблення.