Сучасна філософія менеджменту основою впливу на людей вважає мотиваційні регулятори, зорієнтовані на психологічні особливості людини. Одним із найважливіших є матеріальна мотивація праці, яка передбачає побудову системи оплати відповідно до її індивідуальної якості. Завданням системи оплати праці в організаціях є: а) забезпечення прямої і стабільної заінтересованості кожного працівника в досягненні високих показників індивідуальної трудової діяльності; б) створення позитивного соціально-психологічного клімату в трудових колективах; в) закріплення кадрів і мінімізація їх плинності. У процесі формування й використання системи оплати праці необхідно зважати на принципові особливості діяльності організації, які визначають специфіку використання механізмів основної й додаткової оплати праці. До таких особливостей належать: — специфіка визначення продуктивності праці працівників; — спеціалізація структурних підрозділів і робочих місць; — можливість оцінки реальних результатів праці окремих категорій працівників. У загальному вигляді заробітна плата утворюється з таких елементів:
З = О + Д + П ,
де З — загальна сума заробітної плати працівника за календарний період; О — гарантована тарифна частина заробітної плати; Д — доплати і надбавки до гарантованої тарифної заробітної плати; П — премії.
В умовах ринку йдеться не просто про заробітну плату працівників певної системи або галузі національної економіки, а про формування їх доходів із таких елементів:
З = О + Д + П + В + Р ,
де В — винагороди, бонуси тощо; Р — частина доходів працівника, яка формується за рахунок участі в доходах (прибутках) організації.
Стимулювання працівників із метою досягнення високих результатів їх праці можливе лише за умови органічого поєднання матеріальних і моральних стимулів. Одним із ефективних стимулів праці є обґрунтована система надання пільг. Пільги, як правило, мають негрошовий характер, а у грошовій формі — чітке цільове спрямування. До пільг належать: безплатне підвезення на роботу і з роботи або купівля проїзних документів за рахунок організації, надання службового автомобіля, закріплення постійного місця для паркування власного автомобіля, доплата за харчування в обідню перерву в їдальні організації, оплата або надання юридичних послуг, оплата за навчання працівника, членів його сім'ї тощо. В економічно розвинутих країнах практикують надання пільг за методом «кафе самообслуговування», коли працівнику надають перелік усіх можливих пільг, із яких він відбирає для себе встановлену кількість. |