Поділ праці ґрунтується на конкретизації й локалізації виконання окремих робіт і завдань управлінськими працівниками, їх виконання вимагає співпраці — кооперації робіт, спільних зусиль усіх управлінців (керівників, фахівців, інших працівників) для досягнення цілей організації. Кооперація (лат. cooperatio — співробітництво) праці у менеджменті — об'єднання різних видів праці для виконання спільних завдань. У менеджменті застосовують паралельну й послідовну, постійну та епізодичну кооперацію праці. Паралельна кооперація праці. Застосовують її за одночасного виконання двох або більше видів робіт, завершення яких обумовлено єдиним терміном. Наприклад, підготовка бухгалтерської й статистичної звітності. Послідовна кооперація праці. Передбачає початок наступного виду робіт лише після завершення попереднього. За таким принципом складають статистичну звітність на основі даних первинного бухгалтерського обліку. Постійна кооперація праці. Використовують з метою об'єднання суміжних (взаємозалежних) відділів та виконавців (наприклад, працівників відділу збуту і юридичного — у процесі контролювання виконання угод, контрактів). Епізодична кооперація праці. Виникає у разі виробничої необхідності або на підставі спеціального розпорядження лінійного керівника організації. Основою кооперації праці в менеджменті є чітко продумана технологія процесу управління — послідовність процедур виконання окремих видів робіт і їх сукупностей. |