Податковий контроль у сфері оподаткування від банківських операцій

Реферат

План

1. Податковий контроль у сфері оподаткування від банківських операцій

При перевірці банківських і касових операцій інспектор податкової служби звертає увагу на такі основні питання:

— рахунки, які має підприємство, відкриті і закриті рахунки в звітний період;

— повноту виписок банку, відповідність виправдувальним документам;

— своєчасність отриманих за чеками у банку коштів і оприбуткування в касі підприємства;

— чи не перевищує сума готівки на поточні витрати встановленого банком ліміту;

— своєчасність зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства;

— чи всі суми, виставлені за акредитивною формою розрахунку, зараховані на розрахунковий рахунок;

— оплату чеками за товари і послуги, транспортні послуги та ін.;

— грошові суми, що знаходяться в обігу;

— своєчасність і повноту здачі грошового виторгу структурними підрозділами;

— визначення повноти і своєчасності перерахування до бюджету і відображення їх в обліку;

— визначення кредиторської заборгованості;

— правомірність віднесення витрат на відрядження на витрати виробництва;

— правильність розрахунків із засновниками;

— правильність розрахунків із зовнішньоекономічної діяльності.

У процесі перевірки варто керуватися «Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України» та іншими інструктивними матеріалами.

Під час перевірки банківських і касових операцій досліджуються також питання видачі коштів на поточні нестатки підприємства, наявність на підприємстві розрахунку ліміту каси і відповідного його виконання, правильність ведення касової книги, правильність ведення обліку готівкових коштів. При перевірці надходжень коштів до каси досліджується повнота оприбуткування коштів (відповідність прибуткового касового ордера і сум, списаних з розрахункового/валютного рахунка). При перевірці особлива увага приділяється надходженням і витратам коштів з каси (готівкові кошти можуть витрачатися на строго визначені цілі). Далі інспектором перевіряється цільове використання коштів, отриманих у касі, шляхом зіставлення виписок банку та прибуткових касових ордерів і фактичних відомостей про витрату коштів. Важливо перевірити витрати, що списуються безпосередньо з касових операцій.

У ході перевірки варто звернути увагу на виконання підприємствами положень закону про застосування електронно-касових апаратів і товарно-касових книг. Важливим питанням є правильність ведення розрахункових і валютних рахунків, порядок відкриття рахунків клієнтами банків, перерахування з розрахункового рахунку, правильність оформлення і проведення в регістрах бухобліку розрахунків чеками й акредитивами, розрахунки з позабюджетними платежами і розрахунки з бюджетом, повнота перерахувань за кожним податком, правомірність віднесення витрат на відрядження на валові витрати.

При перевірці кредитів увага звертається на:

— правомірність одержання кредитів;

— наявність непогашеної заборгованості за позиками банку;

— правомірність і цільове використання отриманих кредитів;

— відповідність обліку кредитних операцій чинному законодавству;

— правомірність і повноту виплат відсотків з цінних паперів.

При перевірці обліку кредитів банку аналізуються умови надання кредитів, джерела їх покриття, а також правомірність проведення господарських операцій, що здійснюються за рахунок кредитів банку.

Спочатку за даними звітного балансу варто з'ясувати обсяг, характер і напрямок одержуваних кредитів, потім приступати до перевірки їх використання, встановлення своєчасності погашення сум кредитів банку і правомірність віднесення відсотків за користування банківським кредитом на рахунки бухгалтерського обліку. Далі звіряються дані аналітичного обліку з головною книгою і залишками, відбитими в балансі.

Для перевірки посадовій особі податкової служби повинні бути надані кредитні угоди і додатки до цього, встановлено правомірність висновку угоди.

Перевірка цільового використання кредитів здійснюється шляхом порівняння умов угоди з оплатою з рахунку розрахункових документів. При цьому звертається увага на правильність ведення обліку.

Одним з основних питань податкового контролю є перевірка правильності обчислення і повноти сплати податку на прибуток.

При перевірці інспектор у першу чергу визначає, хто є платником податку на прибуток відповідно до законодавства України. Особлива увага приділяється резидентству платників, правильності їх реєстрації в податкових органах.

Під час проведення перевірки має місце перевірка правильності оформлення декларації про прибуток підприємства. Форми і порядок складання декларацій з податку на прибуток підприємства встановлені Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 зі змінами та доповненнями від 12.10.2005 р. № 448.

Дані, приведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку і звітності. Вірогідність даних підтверджується підписами керівників підприємства і головного бухгалтера, а при відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — фахівця, що веде облік, і завіряється печаткою. Необхідно враховувати, що податкова декларація надається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податків.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника.

Декларація заповнюється друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі. Заповнення олівцем не дозволяється.

Декларація складається із головної та двох основних частин і одинадцяти додатків податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин.

У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

У головній частині декларації потрібно зробити позначку про вид Декларації:

1. Звітна — стандартна форма поточної звітності для звичайних підприємств (без філій з консолідованою сплатою).

2. Звітна консолідована — форма поточної звітності для підприємств, що сплачують податок на прибуток консолідовано зі своїми філіями.

3. Звітна нова — використовується після письмової пропозиції податкового органу, якщо раніше подану декларацію він не визнає.

Податковий орган може запропонувати подати нову декларацію лише у таких випадках:

— не заповнені обов'язкові реквізити (заголовна частина декларації);

— декларація не підписана посадовими особами (директором, головним бухгалтером або особами, які виконують їх функції);

— декларація не завірена печаткою.

При попередній перевірці декларації контролю підлягають:

— своєчасність подання податкових декларацій з податку на прибуток;

— дотримання вимог щодо порядку заповнення в залежності від того, в якій формі подається декларація — у повній або спрощеній;

— наявність необхідних додатків і узгодженість звітних даних;

— правильність арифметичних підрахунків та визначення сум оподатковуваного прибутку або збитку за звітний період.

При перевірці важливо установити своєчасність нарахування авансів, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань з урахуванням особливостей оподатковування підприємства. При визначенні фінансових результатів від здійснення товарообмінних операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, посадовою особою податкової служби враховується позитивна чи негативна різниця результатів перерахування дебіторської і кредиторської заборгованості в іноземній валюті.

Під час проведення перевірки виявляється правомірність відображення прибутку чи збитку від продажу цінних паперів. Інспектор перевіряє повноту відображення операцій у бухгалтерському обліку, уточнює повноту відбитої інформації в обліку. Далі перевіряється правомірність і повнота перерахунку дебіторської заборгованості, причому контролюється перерахунок за кожною дебіторською заборгованістю, а також контролюється повнота і правильність відображення сум перерахунку на рахунках бухобліку.

Ревізор аналізує пооб'єктне перевищення виторгу від продажу основних фондів, а також відображення цих сум в бухгалтерському обліку.

У ході перевірки здійснюється контроль за правильністю проведення індексації (балансової вартості груп основних фондів і нематеріальних активів) і її відображення в бухгалтерському обліку. Далі увага звертається на кожен випадок безоплатного одержання товарів. При цьому важливо встановити причину передачі, а також повне і своєчасне відображення в бухгалтерському обліку.

Під час перевірки встановлюється правильність оформлення вартості робіт і послуг, наданих без компенсації їхньої вартості. Перевіряється вартість матеріальних цінностей, переданих платником податку отримувачу відповідно до договорів зберігання і використаних ним у власному виробництві чи господарському обороті і виробництві.

Крім цього, під час перевірки увага звертається на правильність формування бухгалтерських записів сум від перерахунку доходу з завершених довгострокових договорів у випадку завищення суми податкових зобов'язань. Окремо перевіряється облік балансової вартості матеріалів, сировини.

Далі в ході перевірки аналізуються операції, з яких проведені суми отриманих штрафів і неустойок.

Платник податків несе відповідальність, якщо:

— на момент перевірки податковим органом не має бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку за відповідні періоди;

— не представили чи несвоєчасно представили в податковий орган податкову декларацію про прибутки, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку в бюджет;

— за результатами перевірки платника податку виявлений випадок арифметичних помилок чи описок, що призвели до заниження суми податку, але не більш як на 5% суми загальних зобов'язань за період, що перевіряється;

— виявлені випадки заниження суми податку, приховання доходів чи об'єктів оподатковування.

Література

1. Закон України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р.

2. Закон України "Про Державну податкову службу в Україні" // ВВР України, 1994. — № 15.

3. Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р.

4. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р.

5. Ісаншина Г. Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. К.: ЦУЛ, 2003. — 258 с.

6. Рева Т. М. Податковий менеджмент: Навч. посіб. К.: 2005. — 301 с.

7. Маглаперідзе А. С. Податковий менеджмент: Навч. посіб. К.: ЦУЛ, 2008. — 328 с.

8. Тимченко О. М. Податковий менеджмент: Навч. посіб. К.: ЦНЛ, 2001. — 319 с.