Податки і збори, передбачені податковою системою України, згруповані в табл. 1.
Таблиця 1.
Кожен вид податків має свої специфічні риси і функціональне призначення та займає окреме місце в податковій системі. Податки можна класифікувати за певними ознаками: 1) за економічною ознакою об'єкта оподаткування: — податки на доходи та прибутки — обов'язкові збори, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий дохід підприємства; — податки на споживання — обов'язкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків; — податки на майно — обов'язкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів); 2) за економічним змістом (за формою взаємовідносин платника і держави): — прямі податки — обов'язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави залежно від розміру об'єкта оподаткування. Причому сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об'єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів); — непрямі податки — обов'язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об'єкту оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито); 3) за ознакою органів державної влади, які їх встановлюють: — загальнодержавні податки — обов'язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів; — місцеві податки та збори — обов'язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів. У фіскальній практиці існує три методики (варіанти) запровадження місцевих податків: — місцеві органи влади базового рівня управління встановлюють місцеві податки згідно переліку та в межах граничних розмірів, які затверджуються найвищим органом влади в державі; — встановлення місцевих податків як надбавки до загальнодержавних (наприклад, США); — повна автономія запровадження місцевих податків (Італія, Японія); 4) за формою стягнення: — розкладні (розкладкові) податки — обов'язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки). Такі податки широко використовувались на ранній стадії розвитку оподаткування. Їх розмір визначали, виходячи з потреби здійснити конкретні витрати: викупити короля з полону, побудувати захисну стіну тощо. Суми витрат розподілялись між платниками — на кожного платника припадала конкретна сума податку. В теперішній час розкладні податки використовуються рідко, в основному в місцевому оподаткуванні; — квотарні (окладні, дольові, кількісні) податки — обов'язкові платежі, які стягуються за певними ставками від чітко визначеного об'єкта оподаткування. На відміну від розкладних, вони виходять не із потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок. Дані податки безпосередньо чи непрямо враховують майновий стан платника податку; 5) за способом зарахування податкових надходжень: — закріплені — обов'язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів); — регулюючі — обов'язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів (акцизний збір); 6) відносно до платника: — податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок); — податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб); — змішані (плата за землю, податок з власників транспортних засобів); 7) відносно до джерела сплати: — податки, що включаються у валові витрати та собівартість; — податки, що включаються в ціну товару; — податки, що сплачуються з прибутку або капіталу. Міжнародна класифікація податків та податкових платежів наступна: 1. Подоходні податки, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості капіталу. Дані податки утримуються з реального чи передбачуваного чистого доходу: — з приватних осіб і домашніх господарств; — з корпорацій та інших підприємств; — податки на приріст ринкової вартості капіталу, отриманий або за рахунок продажу землі, або операцій з цінними паперами чи іншими активами. До цієї групи відносяться будь-які податки на доходи від власності, землі чи нерухомого майна, які справляються на основі чистого доходу як частина подоходного податку. Але в цю групу не включаються податки на власність, які справляються на основі доходу з оренди. Дана категорія об'єднує податки з різними базами: — подоходні податки; — податки на прибуток; — податки на доходи з азартних ігор. 2. Відрахування на соціальне страхування: — внески працюючих за наймом; — відрахування роботодавців; — внески працюючих не за наймом чи непрацюючих; — інші нероздільні відрахування на соціальне страхування. 3. Податки на фонд заробітної плати. 4. Податки на власність: — періодичні податки на нерухоме майно; — періодичні податки на чисту вартість майна (з населення і з корпорацій); — податки на майно, яке передається і отримується у спадщину, податки на дарування; — податки на фінансові операції і операції з капіталом; — одночасні податки на власність; — інші періодичні податки на власність. 5. Внутрішні податки на товари і послуги: — загальні податки з продаж, податки з обігу чи податки на додану вартість; — акцизні збори; — прибутки фіскальних монополій; — податки на окремі види послуг; — податки на користування товарами або на право користування товарами чи проведення відповідних видів діяльності (ліцензії на проведення підприємницької діяльності, податки на автотранспортні засоби тощо); — інші податки на товари і послуги. 6. Податки на міжнародну торгівлю і зовнішні операції: — імпортні мита; — експортні мита; — прибуток експортних чи імпортних монополій; — прибуток від операцій з іноземною валютою; — податки на операції з іноземною валютою; — інші податки на міжнародну торгівлю і зовнішні операції. Використана література1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. 2. Декрет КМУ "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. № 18—92. 3. Декрет КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7—93 зі змінами та доповненнями. 4. Декрет КМУ "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами і доповненнями від 26.12.1992 р. № 13—92. 5. Закон України "Про єдиний митний тариф" зі змінами та доповненнями від 05.02.1992 р. № 2097X11. 6. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97 — ВР. 7. Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. № 1963X11. 8. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3.04.1997 р. № 168/97 — ВР зі змінами і доповненнями. 9. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. зі змінами та доповненнями. 10. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 р. № 746/99. 11. Бечко П. К. Податкова система. Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 368 с. 12. Брызгалин А. В. Налоговый учет и налоговая политика предприятия. — 2-е изд. — М.: Аналитика-Пресс, 1998. — 120 с. 13. Вакуліч І. П. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи // Фінанси України. — 2003. — № 2. С. 54—59. 14. Василевська Г. В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання // Фінанси України. — 2003. — № 2. — С. 39—43. 15. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — K.: HIOC, 2001. — 416 с. 16. Ватуля І. Д. і ін. Податки, збори, платежі. Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 352 с. 17. Вишневська М. К. Актуальні питання оподаткування. — X.: Глобус, 1997. — 144 с. 18. Гавриленко Н. В. Податкова система. Навч. посіб. — Львів: Новий Світ — 2000, 2007. — 328 с. 19. Гега П. Т., Доля Л. М. Основи податкового права: Навчальний посібник. — К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. — 273 с. 20. Гега П. Т. Правовий режим оподаткування в Україні. — К.: Юніком, 1997. — 144 с. 21. Герчаківський С. Д. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення // Фінанси України. — 2003. — № 2. — С. 44—49. 22. Грачева Е. Ю., Соколова Э. Д. Налоговое право. Вопросы и ответы. — М.: Новый Юрист, 1998. — 176 с. 23. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Канина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — 128 с. 24. Гуськов С. В. Налоги в экономике предприятий. Учеб. пособие. — М.: Дашков и К°, 1999. — 116 с. 25. Д'яконова І. І. Податки та податкова політика України. — К.: Наукова думка, 1997. — 122 с. 26. Десятнюк О. М. Податкова система. Навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2001. — 100 с. 27. Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. Учеб. пособие. — М.: Инфра-М, 1999. — 120 с. 28. Завгородний В. П. Налоги и налоговый контроль в Украине. — К.: А.С.К., 2001. — 639 с. 29. Захожай В. Б. і ін. Система оподаткування та податкова політика: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 468 с. 30. Іванов Ю. Б. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. — Харків: ХДЕУ, Торнадо, 2003. — 517 с. 31. Козырин А. Н. Налоговое право зарубежных стран. Вопросы теории и практики. — М., 1993. — 324 с. 32. Крисоватий А. І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. — Тернопіль: Видавництво Карп'юка, 2000. — 246 с. 33. Крисоватий А. І. Теоретичні засади податку як соціально-економічної категорії // Фінанси України. — 2003. — № 2. — С. 4—10. 34. Крисоватий А. І., Вакуліч І. П., Герчаківський С. Д. Податкова система України. Збірка законодавчих актів із змінами та доповненнями за станом на 01.11.2002 р. — Тернопіль, 2002. — 468 с. 35. Крисоватий А. І. Податкова система: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2004. — 331 с. 36. Куцин М. А. та ін. Сучасна теорія та практика оподаткування. — X.: Прапор, 2001. — 512 с. 37. Кучерявенко Н. П. Налоговое право. Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — Харьков: Консум, 1998. — 448 с. 38. Миляков Н. В. Налоги и налогообложение. Курс лекций. — М.: Инфра-М, 1999. — 348 с. 39. Налоги и налоговое право. Практикум / Под ред. А. В. Брызгалина. — М.: "Аналитика-Пресс", 1998. — 88 с. 40. Налоги. Учеб. пособие / Под ред. В. В. Буряковского. — Днепропетровск: Пороги, 1998. — 612 с. 41. Налоги: Учеб. пособие / Под ред. Д. Г. Черника. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 400 с. 42. Онисько С. М. і ін. Податкова система: Підручник: 3-тє вид., допов. і випр. — Львів: "Магнолія Плюс"; Вид. Піча В. М., 2006. — 336 с. 43. Олійник О. В. Податкова система: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 456 с. 44. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994. — 464 с. |