Добрий дух рідного дому, тепло домашньої атмосфери, одруження з милою людиною — джерело щасливої долі, успішного виховання дітей. Рідна домівка, рідне гніздо — так у народі називають батьківську хату як особливе місце для людини, а тим більше для дитини. «Важко виразити словами... — писав К. Д. Ушинський, — те особливе світле щось, що народжується в нашій душі, коли ми згадуємо тепло рідного сімейного гнізда. До глибокої старості залишаються в нас якісь сердечні зв'язки з тією родиною, з якої ми вийшли». Про значення рідного дому в житті людини говорять: «Скрізь добре, але вдома найкраще», «Удома і стіни допомагають», «Добре тому, хто в своєму дому», «Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха». «Не пізно до свого дому й опівночі», «Свій дім не ворог: коли прийдеш — то прийме». Рідна домівка — це не тільки місце притулку, дах над головою, а й сімейне вогнище, місце захисту від життєвих незгод. Про це навіть свідчить народна масово-рухлива гра для дітей «Гуси, гуси, додому!». «Вовки» — два-три гравці — ловлять інших учасників гри — «гусей», які, щоб уникнути небезпеки, прагнуть швидко забігти «додому». А «вдома» вже ніякий вовк не страшний. Тут уже ніхто не сміє тебе зачепити. До речі, «спорудження будинку» як місця притулку й захисту є однією з найпоширеніших ігор у дітей. Батьківську хату діти ніколи не забувають, вона вабить з далеких країв, адже, прийшовши до неї, неодмінно п'єш найцілющу, найсолодшу воду — живу воду з рідної криниці, щоб набратися сил, снаги. Незгладний духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці і небагатослівній любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, сімейній злагоді. Красивий той дім, де живе дружна й міцна сім'я, де панують любов, злагода і колективістські почуття. Щаслива та оселя, що повниться радісним дитячим багатоголоссям, де діти ростуть у дружньому родинному колі, у гурті своїх братів і сестер. «Нащо клад, коли в сім'ї лад», — кажуть у народі. І в цьому вислові закладено глибокий педагогічний зміст. Народна педагогіка надає першорядного значення виховному клімату сім'ї як основному чиннику у формуванні особистості. Не раз можна почути: гарна та сім'я, де виростають гарні діти. Цим підкреслюється та особлива роль, яку відіграє у вихованні дітей загальний мікроклімат сімейного життя, його настрій, уклад, спрямованість. Лад у сім'ї веде до створення, як тепер прийнято казати, сприятливого педагогічного клімату, а, отже, і до виховних успіхів. А це буває у такій сім'ї, де всі живуть цілеспрямованим життям згуртованого, здорового колективу, де всі люблять і поважають одне одного, де панує дух взаємодопомоги, тепла, щирої турботи, де побудована справжня сім'я. У сім'ї, яка народжує дітей, закладає основні підвалини їх виховання і формування характерів, народна мудрість бачить свій головний педагогічний інструментарій. |