Злочини з матеріальними та формальними складами

Реферат

Суспільно небезпечні наслідки мають важливе значення для конструювання об'єктивної сторони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються в диспозицію статті Особливої частини КК як обов'язкова ознака складу злочину, в інших — не включаються. Залежно від цього всі злочини поділяються на дві групи: злочини з матеріальним складом (матеріальні злочини) і злочини з формальним складом (формальні злочини).

Злочини з матеріальним складом — це такі злочини, для об'єктивної сторони яких закон (диспозиція статті КК) вимагає встановлення не тільки діяння (дії або бездіяльності), але й настання суспільно небезпечних наслідків. Злочинами з матеріальним складом є злочини проти життя та здоров'я особи [ст. ст. 115—145], ухилення від сплати аліментів [ст. 164] тощо.

Злочини з формальним складом — це такі злочини, для наявності об'єктивної сторони яких закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності). Наслідки цих злочинів хоча і можуть іноді наставати, але перебувають за межами складу злочину. Вони не включаються до об'єктивної сторони складу як обов'язкова ознака і їх встановлення на кваліфікацію злочину не впливає. Прикладом злочину з формальним складом є контрабанда згідно зі ст. 201 КК. До визначення моменту закінчення контрабанди потрібно підходити диференційовано і враховувати те, відбувається ввезення чи вивезення предметів злочину, а також місце здійснення протиправних дій. В Україні створені і діють спеціальні митні зони, функціонують внутрішні митниці, які розміщені на митному кордоні там, де він збігається з межами спеціальних митних зон. Якщо предмети ввозяться на митну територію України або вивозяться із спеціальних митних зон на решту митної території, контрабанда має розглядатись як закінчений злочин у разі фактичного переміщення предметів через митний кордон. При цьому не має значення, вдалося чи ні винному вивезти предмети контрабанди за межі зони митного контролю.

Визнання або, навпаки, невизнання суспільно небезпечних наслідків як ознаки складу злочину не є довільним. Наслідки злочину в одних випадках мають досить конкретний характер. Ці наслідки можна обчислити, точно визначити обсяг і характер шкоди. В інших же випадках такий вимір, конкретизацію наслідків здійснити важко, а в деяких випадках і неможливо. У зв'язку з цим законодавець по-різному вирішує питання про визнання чи невизнанні наслідків як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину.

Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального, майнового, особистого або фізичного характеру. До таких злочинів належать, наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень тощо. Ці злочини вважаються закінченими з моменту настання зазначених у законі суспільно небезпечних наслідків. Так, вбивство вважається закінченим злочином, коли настала смерть потерпілого; крадіжка — коли злочинець протиправно вилучив чуже майно і мав реальну можливість розпорядитися ним за своїм розсудом; тілесні ушкодження — коли здоров'ю людини нанесена шкода певного ступеня тяжкості.

Заволодіння майном громадян шляхом зловживання довір'я кваліфікується не як грабіж, а як шахрайство. С. визнано винним у пограбуванні Р. за таких обставин. 23.06.2001 р. приблизно о 21-й годині, він підійшов до неповнолітнього Р. і попросив покататися на велосипеді. Р. погодився за умови, що той не від'їжджатиме від нього на відстань більше 10 м. Здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, С. сів на велосипед і з місця злочину втік. Потерпілому було заподіяно матеріальну шкоду на суму 1100 грн.

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10.10.2002 р. С. був засуджений за ч. 2 ст. 141 КК 1960 р. на два роки позбавлення волі. [Практика судів України з кримінальних справ (2001—2005). / За ред. В. Т. Маляренка. — Київ — Харків, Юрінком Інтер, 2005. — ст. 221]. Це приклад наслідку злочину з матеріальним складом, де шкода носить майновий характер.

У злочинах з формальним складом сам факт вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин. До таких складів належать, наприклад, шпигунство, одержання хабара, завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, втеча з місць позбавлення волі чи з-під варти, дезертирство й ін. Злочини з формальним складом також заподіюють шкоду суспільним відносинам. Однак вони мають, як правило, нематеріальний характер. Ця шкода політична, організаційна, соціальна, моральна. Якщо при вчиненні злочину з формальним складом фактично настали які-небудь наслідки, що перебувають за межами складу, вони не впливають на вирішення питання про встановлення підстави кримінальної відповідальності (складу злочину й об'єктивної сторони як його необхідного елемента), і враховуються лише при призначенні покарання.

Поділ злочинів на злочини з матеріальним і злочини з формальним складом відбиває об'єктивно існуюче положення, коли в законі:

а) по-різному описується об'єктивна сторона складу злочину;

б) по-різному відбиваються суспільно небезпечні наслідки. У злочинах з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечні наслідки, а також причинний зв'язок між ними. У злочинах же з формальним складом для кримінальної відповідальності досить встановити лише факт вчинення суспільно небезпечного діяння;

в) на підставі цього поділу по-різному вирішується питання про момент закінчення злочину: злочин з матеріальним складом вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків; злочин же з формальним складом вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, незалежно від настання наслідків.

Використана література

1. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. / Ю. В. Баулін і ін.; Х.: ТОВ "Одіссей", 2007. — 1184 с.

2. Практика судів України з кримінальних справ (2001—2005). / За ред. В. Т. Маляренка. Київ — Харків, Юрінком Інтер. 2005. — № 11. — 462 с.

3. Практика судів України з кримінальних справ (2006—2007). / Укладачі В. В. Сташис, В. І. Тютюгін. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 880 с.

4. Збірник постанов Пленуму Верховного суду України у кримінальних справах: Видання четверте. — Х.: "Одіссей", 2008. — 528 с.

5. Бюлетень законодавства і юридичної практики україни. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — № 12. — 360 с.

6. Кримінальне право України. Загальна частина: Практикум: Навч. посіб. / І. П. Козаченко і ін. — К.: КНТ, 2006. — 432 с.

7. Сучасне кримінальне право України: нормативно-правові документи та судово-слідча практика: Хрестоматія. / Упоряд. А. В. Савченко та ін., за ред. В. В. Кузнєцова. — К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. — 496 с.

8. Постанови Пленуму Верховного суду України у кримінальних справах. — К.: ВД "Скіф", 2009. — 536 с.

9. Кримінальне право України: Заг. час.: Підручник для студ. вузів. / За ред. М. І. Бажанова. Київ — Харків: Юрінком Інтер — Право, 2002. — 416 с.

10. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П. П. і ін. / За ред. С. С. Яценка. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.

11. Селецький С. І. Кримінальне право України. Заг. частина. Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2008. — 248 с.

12. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С. Г. Волкотруб і ін. К.: Наукова думка; Прецедент. — 2004. — 297 с.

13. Кримінальне право України. Заг. частина: Підручник. / За ред. М. І. Мельника. — К.: Атіка, 2008. — 376 с.

14. Хохлова І. В. Кримінальне право України (Заг. частина). Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 272 с.

15. Мальцев В. В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. — Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1989. — 192 с.

16. Миколенко О. М. Співвідношення понять "суспільно-небезпечні наслідки" та "шкода, яка заподіяна злочином" // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення). — Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2003. — с. 108—110.