Рекламну діяльність організації пов'язують із філософією спілкування, оскільки вона зміцнює взаємозв'язки між людьми, допомагає встановлювати нові контакти, сприяє створенню іміджу організації. Як соціально-економічне явище, реклама (лат. reclamare — вигукувати, кликати) відома з ранніх часів розвитку людства. Наприклад, давні купці для привернення уваги до своїх товарів використовували як словесні звернення, так і елементи зовнішньої реклами (графічні зображення товару, карбування імен самодержців тощо). У XIII—XV ст. в Західній Європі гільдії купців мали свої рекламні атрибути — цехові герби, знамена, індивідуальні клейма та ін. У XVII ст. почали випускати рекламні газети в Англії, а у XVIII ст. було створено спеціальне рекламне агентство у Франції. Як психологічний феномен, реклама виникла наприкінці XIX — на початку XX ст. Емпіричні (засновані на досвіді) дослідження в галузі психології реклами були започатковані в країнах Західної Європи та США. Значних результатів у цій галузі досягли німецькі вчені. На початку XX ст. психологи, які вивчали проблеми реклами, своїм завданням вважали забезпечення реалізації товарів і послуг засобами науки. Основні зусилля вони зосереджували на вивченні психічних процесів і використанні методів психологічного впливу з метою пробудити інтерес до товару і спонукати до його придбання. Якісно новий етап у розвитку реклами (початок 50-х років XX ст.) пов'язаний з переходом економіки до «ринку покупця», для якого характерні переважання пропозиції над попитом, широкі можливості покупця щодо вибору потрібного йому товару. Ця тенденція в економіці вплинула на розвиток психології реклами. Психологія реклами — галузь знання, яка вивчає психічні процеси, що сприяють взаємодії рекламодавця і споживача з метою ефективного задоволення попиту останнього. Психологи переорієнтувалися на процеси споживчого вибору та прийняття рішень, оскільки маніпулювати волею споживача стало небезпечною і економічно невигідною справою. У бізнесі окреслилися різні рекламні напрями (Public Relations та ін.), які отримали назву маркетингових комунікацій. Це спричинило тенденцію перетворення сучасної психології реклами на нову дисципліну — психологію маркетингових комунікацій. Сучасна психологія реклами вивчає психологічні особливості не тільки споживача, а й рекламодавця, який через різноманітні суб'єктивні причини може припускатися серойозних помилок у рекламуванні продукції, послуг, що призводить до нерозуміння чи неприйняття реклами. Тому рекламну діяльність розглядають як форму діалогу між рекламодавцем і споживачем, невід'ємними атрибутами якого є такі соціально-психологічні компоненти, як зворотний зв'язок, взаєморозуміння, які впливають на ефективність реклами. Сучасна реклама не впливає на волю споживача, а підсилює потребу, допомагає йому зробити вибір. Це у новому ракурсі висвітлює проблему етики рекламодавця, його відповідальності за достовірність рекламної інформації, коректність способів донесення її до споживачів реклами, а відповідно — й рекламованого товару. |