Особистість і здоров'я старих людей

Реферат

Важливим фактором, який впливає на стан здоров'я, є якості особистості. Особливі ризики щодо його погіршення пов'язані з такими якостями особистості:

— рішучість, активність, честолюбність, схильність брати на себе надто багато обов'язків, надмірна працьовитість, підвищене почуття відповідальності, обов'язку, висока вимогливість до себе;

— сумлінність, педантичність, прямолінійність, безкомпромісність, хворобливе реагування на оцінку себе іншими людьми;

— зосередження уваги на негативних емоціях, намагання звинувачувати у всьому себе, стриманість, замкнутість, жорстке контролювання і пригнічення своїх емоцй;

— непристосованість до мінливих умов життя, нестійкість до неприємностей, невдач, агресії з боку інших, надмірна вразливість, тривожність, схильність у всьому поступатися іншим;

— нездатність реалізувати свої емоції, бажання, претензії, невміння глибоко осмислити своє становище.

Схильність до певних захворювань залежить від типу особистості. Так, особистості типу А страждають від серцево-судинних захворювань (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, підвищеного артеріального тиску, стенокардії). Вони (переважно чоловіки) відзначаються зисокою екстраверсією, але при цьому переважно погано контактують з іншими людьми, схильні до конфліктів, егоцентричні. Їм притаманний жорсткий, агресивний стиль поведінки. Надто стурбовані вони власною самооцінкою, яка далеко не завжди є адекватною. Такі люди, як правило, швидко говорять і не мають терпіння слухати, багато і різко рухаються, їм притаманні гіпертривожність, загострене почуття власної гідності і вибуховий темперамент. Стояння в чергах, виконання нецікавої роботи, читання великих за обсягом книг є для них справжньою мукою. Їм властива неадекватна установка на професію і роботу, виражена у постійній спрямованості на успіх, конкурентну боротьбу. Вони прагнуть усе зробити дуже швидко, беруться одночасно за кілька справ, часто відчувають дефіцит часу, оскільки розпорошують сили. Особистості типу А гостро, бурхливо і агресивно реагують на невдачі, не бачать можливості для самореалізації поза професійною діяльністю. Життя їх супроводжується стресовими ситуаціями, що призводить у старості, а то й раніше до захворювань.

Особистості типу В притаманні протилежні типу А якості. Саме у них найменша ймовірність серцевих захворювань. Вони не агресивні, не відчувають швидкого плину часу, не змагаються, спокійні, непоспішні і вміють розслабитися, тверезо дивляться на те, коли їм розпочинати роботу і скільки віддати їй сил. Для особистостей цього типу характерний неадекватний рівень домагань.

До групи ризику захворювання на рак належать особистості типу С. Як правило, вони зовні не проявляють роздратування і гнів, хоч нерідко переживають сильні почуття. Це породжує у них відчуття страху, безпорадності і безнадійності. Вони чутливі до стресу, поступливі, невпевнені в собі й терпеливі, не здатні впоратися з негативними емоціями, не вміють знімати напруження, легко втрачають надію, впадають у депресію. Їх виводять з рівноваги заздрість і конкуренція. Для таких людей характерні помірний, а то й низький рівень життєвих і професійних домагань, прагнення уникати невдач.

На здоров'я літніх людей особливо впливають звички. Корисні звички (систематичне виконання фізичних вправ тощо) сприяють підтриманню та поліпшенню здоров'я, фізичного і психічного самопочуття, збільшують тривалість життя. Безсумнівно, фізична активність з віком знижується. У старості людям важче виконувати вправи, які вимагають миттєвого вияву енергії (метання спортивних снарядів), ніж вправи, що потребують рівномірного її розподілу (біг на середні і довгі дистанції). Однак пенсіонери, які систематично роблять зарядку, мають високу реакцію, краще справляються із психомоторними завданнями.

Фізичне здоров'я людини у старому віці залежить від її психічного стану. Депресія або стрес можуть спричинити погіршення здоров'я, наприклад, послабити імунну систему. Не менш відчутною є і протилежна закономірність, за якою хвороби негативно впливають на психічний стан людини. Погіршення самопочуття у старості може бути спричинене хворобами і переживаннями, які людина перенесла у попередні періоди життя.

Вікова динаміка старіння може розгортатися в двох протилежних напрямах: конвергентному (такому, що зближує) і дивергентному (такому, що віддаляє) розвитках регуляторних систем. Загальновідомо, що саме в глибокій старості найконтрастніше виявляються індивідуально-типологічні особливості загального життєвого тонусу і збереження розуму. Дивергентний тип розвитку можливий у пізніх фазах онтогенезу, коли головну компенсаторну роль виконує механізм білатерального (двобічного) регулювання, що поєднує управління інформаційними та енергетичними потоками. Це означає, що розвиток суб'єкта творчої діяльності в період пізнього онтогенезу протистоїть біологічному геронтогенезу і може протидіяти процесові старіння індивіда.

Потенціал особистості як суб'єкта творчості в цей час є не тільки невичерпаним, а навіть може посилюватися в процесі діяльності (наприклад, заняття улюбленими справами, для яких не було часу у юні роки та у дорослості). Цьому також сприяє інтегрованість особистісних якостей суб'єкта спілкування, пізнання, творчості, що забезпечує довголіття і збереження індивідуальних властивостей у структурі людини. Самоорганізація життєдіяльності в період пізнього онтогенезу є найважливішою умовою довголіття, подальшого розвитку індивідуальності людини.