Українці вправі пишатися багатством і розмаїттям фольклорної спадщини. Нахил до поетичного відтворення навколишньої дійсності, багатство фантазії і природна музичність нашого народу породили своєрідну і неповторну творчість, що викликає захоплення в усьому світі. В усній народній творчості відбито світосприйняття і світогляд народу, його прагнення, моральні вподобання і цінності, зафіксовано особливості життя і побуту, обряди і звичаї, відображено основні риси національного характеру, відтворено оцінку простим людом певних історичних подій і постатей. Одним з найулюбленіших героїв нашого народу є Богдан Хмельницький. Частіше його образ зустрічається в народних думах та історичних піснях, що почали з'являтися ще в часи визвольної війни 1648—1654 років. В цих творах відображалася боротьба українського народу проти Польщі і оспівувалася сила і могутність ватажків. Особа Богдана Хмельницького привертала увагу співців слави козацької тим, що він чітко знав мету своєї політичної діяльності і прагнув визволення України з-під гніту Польщі та ствердження її як незалежної держави. Він був батьком для своїх козаків, любив рідний народ і бажав йому кращої долі. В народних думах і піснях Богдана Хмельницького змальовано мудрим ватажком і досвідченим воїном. Перед нами постає людина, якій болить горе народу, дії якої спрямовані на поліпшення його становища. Під керівництвом Хмельницького було здобуто чимало блискучих перемог над ворогами. Одна з таких перемог відображена в пісні «Чи не той то хміль». В цій пісні відбито широко відому битву в урочищі Жовті Води:
Образ гетьмана порівнюється в цьому творі з хмелем, який завжди був символом сили та звитяги. Про цю ж битву згадується і в пісні «Гей, не дивуйте, добрії люди». Перемога під началом Богдана Хмельницького піднімає войовничий дух у козаів, вселяє в них віру в свою могутність і силу. Запорожці впевнені в своїй перемозі над будь-яким ворогом під мудрим керівництвом улюбленого гетьмана. В народній думі «Хмельницький і Барабаш» героя зображено хитрим, розумним, далекоглядним політиком і не зовсім чесним дипломатом, що поступається правилами честі заради рідного народу. Богдан Хмельницький намагається здобути незалежність України, цій меті він підпорядковує різні засоби, бо цікавить його остаточний результат, за яким його і буде оцінено як гетьмана. Він виступає і на захист християнської віри, а Барабаша вважає зрадником. Як на мене, у думі відбито і негативну сторону його характеру, наприклад, не з кращого боку його характеризує те, що жінку і дітей Барабаша він «турському султану в подарунку одіслав». ...Шанувало козацтво Богдана Хмельницького, хотіло бути під його «головою», возвеличував і оспівував його народ в своїх піснях, щоб ніколи не були забуті його слава і щира любов до Батьківщини. |