Крутиться колесо життя, змінюються погляди і звичаї, проте не меншає значення та роль жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти, людяності, бажання жити. Такими світлими промінцями серед чорного мороку життя Чіпки Варениченка — головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — були жінки: Оришка, Мотря і Галя. Все найкраще, що зазнав Чіпка в своєму житті, було подаровано йому саме цими жінками. Їх постаті сконцентрували в собі все світле і добре, що було навколо їхнього життя. Кожна з них мала вплив на Чіпку, кожна з них допомагала йому йти праведним шляхом, була джерелом найкращих якостей, що мав головний герой. Вони вчили Чіпку любові, вселяли в його серце віру в добро і справедливість. Саме вони в той чи інший момент його життя допомагали йому розпочати новий, кращий етап життя. В образах жінок Панас Мирний втілив ідеї справедливості, любові і жертовності. Єдиним світлим променем в дитинстві Чіпки, яке було сповнено знущань і образ, була баба Оришка. Маленького настороженого хлопчика зігріла вона теплом своєї великої душі, що була завжди до всіх відкрита і любила людей. Саме любові вчила вона онука — любові до Бога і до свого ближнього. Оришка замінила Чіпці матір, що через щоденні клопоти і постійні турботи про хліб не мала часу приголубити сина. До того ж хлопець для Мотрі був постійною згадкою про образу, якої вона зазнала, тому «не вміла здержувати руку над сином». Але материнські почуття перемогли всі інші. Любила Мотря свого сина, чутно спала вночі, прислухаючись до дитини. Як будь-яка мати, мріяла вона бачити свого сина господарем, чесним і порядним парубком, допомогою собі на старість. Та бунтарська натура Чіпки завдавала матері більше горя, ніж радості. Все ж материнська любов — це жертовна любов, що все вибачить і забуде. Щоб допомогти Чіпці розпочати нове життя, закривала вона очі на його погані вчинки, сподіваючись, що той залишить нічні «походи». Боролася в її душі любов до сина і природжене почуття справедливості і доброти. Однак не змогла стерпіти смерті безвинних людей, заподіяної рукою її сина — видала його у волості. Все життя намагалася Мотря підтримувати все краще, що було в Чіпці, але, зневірившись в синові, залишилася вірною своїм моральним ідеалам і цінностям. Боролася за перемогу світлої половини Чіпчиної душі й Галя. Світлий образ «польової царівни» не раз допомагав Чіпці стати на ноги, збуджував в нього бажання жити. Всіма своїми силами намагалася Галя розірвати зв'язки Чіпки з розбійниками, а коли втратила на це надію, то наклала на себе руки. Велику силу волі, вірність ідеалам, велич почуттів і внутрішню красу відтворив Панас Мирний в образах жінок в своєму романі. Зобразив їх носіями всього прекрасного, що є в світі, носіями того, що дає наснагу і радість життя. |