Драма-феєрія «Лісова пісня» була написана видатною українською письменницею Лесею Українкою в 1911 році. Одним із конфліктів твору є боротьба сили кохання із прагматичним розрахунком. Тобто за своє щастя та кохання бореться Мавка; а мати Лукаша хоче собі зовсім іншу невістку, бо:
Між Мавкою та матір'ю опиняється Лукаш, він дуже безвольний, не бореться за своє кохання та щасливу долю. Чому не опирається матері, а піддасться її впливу? «Та бачиш... мати все гризуть за тебе!..». Як зрада їх з Мавкою кохання звучать слова Лукаша:
Я вважаю, що його правильно покарали Доля та Злидні, бо не можна так ображати інших. Через його слова Мавка йде із Тим, що в скалі сидить. Нічого путнього не вийшло із їх з Килиною подружнього життя. Вона не тільки лінькувата виявилась, ще й з його матір'ю увесь час лається. Який контраст: спочатку мати Лукаша каже Килині:
А після одруження Килини та Лукаша:
Хоча і каже свекруха Килині, що Мавка була б кращою од неї, та мені здасться, що їй була б не до вподоби будь-яка невістка:
Я вважаю, що люди повинні поважати один одного, тоді вони будуть щасливими. Мавка дуже любила Лукаша, але все одно вони не були б такою родиною. Вони належали до різних світів. Цікавими є слова Перелесника:
Мавка, страждає від неподільного кохання, але не заважає Лукашеві жити із Килиною. Лукаш не зміг заради неї відмовитись від власного спокою. Отже, виходить, що Мавка кохала більше за Лукаша. Мабуть, саме тому вона залишилася живою:
|