О. Кобилянська — це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок. Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця-жінка, і саме це намагалася зробити О. Кобилянська у повісті «Людина». Олена — головна героїня повісті — надзвичайно розумна і освічена дівчина, добре розуміє духовне убозтво і самовдоволення людей її кола. Вона прагнула стати незалежною від них, від своєї родини, знайти свій шлях у житті, своєю працею давати користь народові. У чоловікові дівчина хотіла бачити не господаря, а друга, духовно близьку людину. Тому вона і закохалася в Лієвича і мріяла про одруження з ним та спільну працю. Але дійсність розбила її мрії. Смерть Лієвича була тільки початком її трагедії. Вона втратила не тільки коханого, а і єдиного друга, що міг би підтримати її в боротьбі проти міщанського світу за своє незалежне становище, за право бути не такою, як інші. Правда, дівчина мала сестру Ірину, що розуміла і підтримувала її, але була занадто слабкою фізично і духовно, щоб надати реальну допомогу. Батьки примушують Олену одружитися з нелюбом, та ніхто не владен присилувати в ній людину: «Ніяка сила світу не втопче в мені мислячої самостійної людини». Але Олена все краще розуміє, що над нею тяжіє обов'язок перед рідними, серед яких єдина вона мала сили протистояти обставинам і зустріти труднощі із високо піднятою головою. Вона бачила, що попереду не чекає її нічого доброго, одна тільки безпросвітність. І врешті-решт життя перемагає іі. Олена свідомо йде на жертву — виходить заміж за нелюба. Для неї це не просто нещасливе одруження, це моральне самогубство. Ту людину, що Олена плекала в собі, людину з високими прагненнями і ідеалами, вона свідомо придушує в собі. Отже, О. Кобилянська, показавши моральну загибель Олени Ляуфлер, розкрила типове явище того часу, коли жінка ламалася під впливом обставин, коли її затягувало міщанське болото. Але насправді це явище знало і винятки. Приклад цьому — сама О. Кобилянська. |