Улітку я прочитав книжку Рудольфа Еріха Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена». Мені дуже сподобався кумедний барон з його вигаданими пригодами. Я багато разів бачив мультфільм про Мюнхгаузена, але читання книги дало мені набагато більше задоволення. Адже я можу сам собі «малювати» в уяві мультики. У мене є декілька найулюбленіших історій: «Півконя», «Верхи на ядрі», «За волосся», «Сирний острів». На мою думку, це найкумедніші пригоди та найфантастичніші пригоди барона Мюнхгаузена. Дуже цікаво було уявляти собі півконя, що не міг ніяк напитись, а також альтаночку з лаврового листа. Мені б дуже хотілося проїхатись верхи на ядрі, як Мюнхгаузен, витягти себе з болота за чуба. Та «найсмачнішим» є оповідання «Сирний острів». Я дуже люблю сир, а коли читав про цю пригоду, то навіть закривав очі. Я уявляв себе там, на острові. Смакота! На деревах вже спечений хліб, висять медяники. Були там і річки з молока та пива. А ще там були ввічливі дерева, що вклонялися, вітаючи вас. Мені дуже сподобалась ця книга. Я не вважаю барона Мюнхгаузена брехуном. Він просто мрійник і вигадник, що хоче розважити усіх навкруги, людина доброї і веселої вдачі. |