Мені дуже подобається українська мова. Любов до цієї чарівної мови народилася в моєму серці ще з часів, коли бабуся співала мені українські колискові і я засинав під цей спів. Українські пісні вражали мене своєю мелодійністю та красою. Потім я пішов до школи і познайомився з прекрасною українською поезією таких авторів, як Павло Тичина, Володимир Сосюра, Максим Рильський. Вразила мене книжка «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка, де оспівується велич та могутність українського народу. Саме ця книга навчила мене поважати українську мову, за вільний розвиток якої боролися наші попередники, не виключаючи самого великого творця «Кобзаря». За останнє століття свого розвитку українська мова зазнавала чимало злетів та падінь. Були прозові, поетичні, драматургічні шедеври, були періоди переслідувань і заборон. А ще був невеличкий текст українською мовою, де народ проголошував незалежність Батьківщини. Сталося це в 1991 році, і цього року почався відлік нового часу для української мови. Нам, людям XXI століття, бути свідками небувалого розвитку української мови. Справді, яка ж чудова українська мова! |