Мій дідусь народився в глухому невеликому селі Іванівні, поблизу лісу. Родина дідуся жила у старенькій хаті, яка завжди дзвеніла від дитячих голосів, гамору і не знала замків, хоч замок символічний був. Хлопчиком дідусь бігав у «попову» школу, а потім, перейшовши в п'ятий клас, пішов до земської школи. Кожного дня на великій перерві він бігав додому, щоб ухватити картоплину чи хліба. Їдалень та шкільних буфетів він не знав. В дідовій родині завжди любили працю і цінували хліб. Тому, підрісши, скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Багато бачив я гарних людей, але такого, як мій дідусь, нема. |