Школа — наш другий дім. Ця фраза відома кожній людині. А чи справді багато людей сьогодні так думає?! Хто не згоден із цим загальновідомим висловом, нехай приходить до моєї школи. Коли я вперше потрапила до неї, зразу ж відчула якийсь приємний затишок, якого не було в попередній школі. Наша школа — маленька, в ній вчиться небагато дітей. Через невелику кількість учнів ми всі знаємо один одного, і це допомагає нам весело святкувати різні свята. Мені дуже подобається, коли вчитель, вітаючись зі мною, називає мене на ймення, а не на прізвище. У великій школі це просто неможливо. Коли ти відчуваєш таку приємну затишну атмосферу, хочеться не просто вчитися, а вчитися ще краще. Я помітила таку особливість — велика школа після закінчення уроків стає дуже швидко порожньою. У моїй школі такого не буває: частина учнів залишається на факультатив, хтось готується до позакласного заходу, разом вчать уроки, а деякі просто спілкуються з учителем на будь-яку тему... Хіба це не чудово: кожного ранку йти до школи, в якій на тебе чекають не тільки друзі-ровесники, а і друзі-вчителі?! Ось така моя улюблена школа, яку я називаю «мій другий дім». |