У нашім раї на землі
Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.
Т. Шевченко
Багато письменників і живописців намагалося зрозуміти природу і таємничу силу святої материнської любові, передати її словами чи фарбами. Найкраще це вдалося, на мою думку, майстрам епохи Відродження, які, малюючи Мадонну з дитиною, зуміли передати щирість і жертовність материнських почуттів. Вивчаючи світову художню культуру, ми ознайомились з великими творами майстрів Ренесансу. Та найсильніше враження справили на мене дві картини: «Сікстинська Мадонна» Рафаеля Санті та «Євангеліст Лука, який малює Мадонну» Рогіра ван дер Вейдена. Хвилює душу променистий погляд матері, зображеної Рафаелем. У ньому і замилування своєю дитиною, і гордість за неї, і передчуття невідворотних страждань, і тихий сум, і щось несказанне. Плавною ходою йде вона босоніж, ніби парить над землею, зі своїм італійським дитям. На картині нідерландського живописця Рогіра ван дер Вейдена зображено Луку, якого християнська легенда вважає першим іконописцем, що зобразив Богоматір з дитиною. Жінка годує дитя. Її ніжне, з тонкими рисами обличчя дихає спокоєм. Зосереджено і уважно дивиться мати на дитину, ніби намагаючись впізнати її майбутню долю. Ця сцена така зворушлива, що живописець Лука, що стоїть на колінах і робить з натури портретну замальовку, сповнений побожності та шанобливості. Материнська любов — це особливий світ, світ краси і духовності. Споглядання цього дива робить нас кращими, чистішими та добрішими. |