З того часу, як людина навчилася говорити, у неї виникла потреба спілкуватися з іншими людьми, висловити свої думки, записати їх. Дуже довгий і непростий шлях пройдено від першого слова до наших часів. І завжди поряд з людиною була книга, може, не така, яку ми звикли бачити тепер, але книга. Спочатку позначки і малюнки на камені, написи на спеціальних дощечках, на шкірі, на папері. Але завжди людина хотіла записати свої роздуми, спостереження, відкриття на папері. І не тільки свої записати, але й інші прочитати. Без книги ми не знали б своєї історії, не пізнали б інших країн, інших людей та їх звички. Людство без знань, зібраних у книгах, не змогло б існувати, не змогло б просуватися до прогресивного суспільства. Без книги, що вмістила в собі весь людський досвід, ми не змогли б полетіти у космос, створити телебачення і комп'ютер, користуватися побутовими приладами, їздити на авто, навіть збудувати будинок. Без книги ми б не побували в різних куточках світу, не знали б, що крім нас на землі існують інші люди, які мають різний колір шкіри, розмовляють різними мовами, мають свої традиції і релігію. Протягом усього свого життя людина звертається до книги, щоб навчитися, пізнати нове, щось відкрити для себе, що збагатить її новими перлинами людської мудрості, дозволить піднятися ще на кілька кроків по щаблях знань до прогресу. Бо людина не стоїть на місці, вона росте і вдосконалюється завдяки своїй допитливості, яку задовольняють книги. |