Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з страхування

Страхування технічних ризиків

Реферат

На главную
Реферати з страхування

Г. Страхування електронних пристроїв. Розвиток страхування електронних пристроїв бере свій початок у першій половині XX століття. У 20-х роках у бататьох країнах світу, особливо в Німеччині, поширилось страхування слабкострумових установок. На той час страхувалися майже виключно засоби зв'язку, наприклад телефон і телетайп.

У 50-ті роки застосування слабкострумових установок спостерігалось особливо бурхливо (зокрема в таких галузях, як промислова електроніка, електромедицина та техніка зв'язку) завдяки можливостям техніки напівпровідників, що характеризується різнобічністю та економічністю. У сфері промислової електроніки особливо прогресивним стало на той час застосування ЕОМ для обробки даних, страхування яких було новим для страховиків.

Після 1980 року поступовий розвиток електронних систем виявився вирішальним для страхування ЕОМ у рамках цієї галузі страхування. Цей розвиток знайшов своє відображення в перейменуванні страхування слабкострумових установок на страхування електронних пристроїв, що згодом перетворилося на окремий вид у галузі страхування технічних ризиків.

Страхувальники. Страхувальниками електронних пристроїв можуть бути власники або наймачі електронних систем.

1) Власник може бути страхувальником:

— як експлуатаційник — від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов'язаннями;

— як наймодавець установок — від майнових збитків, якщо немає підстав для пред'явлення претензій до орендатора у зв'язку з його звільненням від відповідальності;

— як фірма, що обслуговує застраховану установку — від майнових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці.

2) Наймач може застрахуватися від майнових збитків, за які він згідно з договором про найм чи згідно із законодавством несе відповідальність.

Об'єкти страхування. У рамках майнового страхування електронних пристроїв можуть бути застраховані всі електронні системи. До них належать:

1) ЕОМ для обробки даних (ЕОМ, які використовуються в галузі наукових досліджень, у комерційних обчислювальних центрах і промисловості);

2) електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати для діагностики та терапії, випромінювачі типу бетатрон, гамматрон, великогабаритні стерилізатори, апарати «залізні легені» тощо, тобто всі електронні та ядерні апарати, що використовуються в лікарнях, лікарняних та стоматологічних кабінетах, медичних лабораторіях);

3) пристрої передавання інформації (телетайпи, центральні телефонні станції (комутатори) та засоби зв'язку, установки спрямованого радіозв'язку, радіолокаційні установки, пристрої в неземних станціях авіанавігації та супутникового зв'язку, радіо- і телепередавачі, великі антенні пристрої, системи телевідеотексту, факсимільні апарати тощо);

4) інші пристрої, а саме:

— телевізійні пристрої, які використовуються у виробничих цілях, апаратно-студійні блоки для кіно- і телестудій, аналізатори, електронні мікроскопи, кліхографи, годинникові пристрої, викликальні та розмовні пристрої, пристрої управління дорожнім рухом, тоталізатори і т. ін.;

— конторські машини, наприклад адресодрукувальні, бухгалтерські, фактурні автомати, автоматичні друкарські машинки й настільні калькулятори;

— диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмування, множильна техніка.

Крім того, можуть бути застраховані носії даних та додаткові витрати, які пов'язані з виходом із ладу ЕОМ для обробки даних.

Страхові випадки. За своєю природою страхування електронних пристроїв є «страхуванням від аварій» на базі страхування від усіх ризиків. Воно покриває всі збитки, що виникають раптово й несподівано, тягнучи за собою необхідність ремонту чи заміни застрахованого майна.

До страхових ризиків, як правило, належать:

— пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;

— скупчення диму, сажі, газів;

— дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами чи не зумовлена умовами виробництва);

— коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії;

— помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, помилки при виготовленні та монтажі, дефекти лиття й матеріалу;

— помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;

— злий намір та зазіхання третіх осіб;

— град, мороз, буря;

— опускання грунту, зсув, обвал, лавини.

Крім стандартного обсягу покриття страховий захист може охопити деякі додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транспортуванні; крадіжка; додаткові витрати.

Винятки. Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі:

— воєнні дії та всі види суспільних хвилювань;

— пошкодження, зумовлені впливом ядерної енергії;

— пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;

— спрацювання у процесі експлуатації, а також через корозію;

— помилки чи несправності, за які на підставі договору або за законом несе відповідальність третя особа;

— несправності, які зумовлені виходом з ладу чи перериванням системи постачання газом, водою чи електроенергією;

— витрати на виконання робіт з технічного обслуговування;

— суто зовнішні недоліки (подряпини на лакованих чи полірованих поверхнях).

Страхова сума. Страховою сумою у страхуванні електронних пристроїв, як і у страхуванні машин, є вартість відновлення пристроїв, що включає відновлювальну вартість, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Якщо змінюється страхова вартість (наприклад, за рахунок підвищення цін), то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування.

Страхові тарифи. При встановленні розміру премій страховики користуються нормативами, якими враховуються звичайні (не підвищені) ризики. Спеціальні пристрої або пристрої, які вперше з'являються на ринку, тарифікують з урахуванням специфічних особливостей ризику.

В даній роботі ми торкнулися основних аспектів страхування технічних ризиків і показали, які види страхування можуть запропонувати страхові компанії своїм клієнтам з метою забезпечення їх широкого захисту від матеріальних збитків.