Бунге Олександр Андрійович

Біографія

Олександр Андрійович Бунге належить до тих українських учених, чия плідна творча діяльність припала на XIX ст. Не надто простим і прямим був його шлях до висот природознавства. Але він із честю пройшов цей довгий шлях і здобув справді міжнародне визнання як визначний дослідник флори України, Алтаю, Китаю та Ірану. Праці О. А. Бунге — славна сторінка в історії української науки. В них привертає увагу насамперед виняткова широта інтересів, надзвичайна різнобічність ерудиції і допитливість до всього того, що пов'язано з долею світової ботанічної науки. Поряд з цим О. А. Бунге багато і успішно подорожував, посилений інтерес до мандрівок характеризує майже весь його науковий шлях. Він мандрував по Карпатах, по горах Алтаю, Китаю та Ірану.

О. А. Бунге народився 24 вересня 1803 р. в Києві. Навчався Олександр у київських пансіонах. Однак, як і всі українці того часу, вищу освіту поїхав здобувати в інше місто Російської імперії, бо Київський університет було засновано лише в 1834 р. У 1821—1825 pp. О. Бунге навчався на медичному факультеті Дерптського (Тартуського) університету. Закінчив цей заклад із ступенем доктора медицини. Слухав лекції видатних природознавців першої третини XIX ст. (К. М. Бера, Е. І. Паррота, Г. Реверса, К. Ф. Лєдебура, О. М. Філомафітського, Ф. Естерлена та ін.). Однак найбільший вплив на молодого натураліста мали лекції відомого в ті часи натураліста-ботаніка К. Ф. Лєдебура. Після закінчення навчання в університеті працював лікарем на Алтаї (1826—1830) — в Барнаулі, на Коливано-Воскресенських заводах та у Зміїногорську. Майже весь 1826 р. провів у подорожах на Алтаї у складі відомої алтайської експедиції К. Ф. Лєдебура. Пізніше, у 1829—1833 pp., О. А. Бунге брав активну участь у підготовці фундаментальної праці Лєдебура "Flora Altaika" в 4-х томах та в загальному звіті згадуваної експедиції під назвою "Reise im ostlichen Theile des Altaigebirges" (1829). Результати, отримані О. А. Бунге під час цієї експедиції, були настільки вагомими, що у 1832—1835 pp. молодий дослідник природи публікує низку фундаментальних праць як своєрідне доповнення до флори Алтаю: "Verzeichniss der im Jahre 1832 im ostliche Theile der Altaigebirges gesammelten Pflanzen. Ein Supplement zur Flore Altaika"(1835).

У 1830—1832 pp. О. А. Бунге бере участь в експедиції до Монголії та Китаю, перетинає пустелю Гобі і публікує велику монографію про рослинний світ цих територій. Повернувся мандрівник до Барнаула у 1832 р. Відразу розпочав дослідження рослинного світу Східного Алтаю, особливо долини р. Чуї. В цьому ж році його запрошують на викладацьку роботу.

У 1833—1836 рр. О. А. Бунге — професор ботаніки в Казанському університеті, а в 1836—1867 pp. — професор Дерптського (Тартуського) університету. Тут він читав курси загальної, фармацевтичної та сільськогосподарської ботаніки, керував Ботанічним садом і як педагог виховуав велику плеяду видатних ботаніків (К. І. Максимович, Ф. Б. Шмідт та ін.). Однак, незважаючи на велике педагогічне навантаження, О. А. Бунге продовжує експедиційну діяльність. Так, у 1857—1859 pp. він бере участь в експедиції до Персії (Іран) під керівництвом Ханникова, яка була споряджена Російським географічним товариством. Під час цієї експедиції були зібрані великі ботанічні матеріали, які досі неопубліковані. Водночас О. А. Бунге опублікував дуже важливі звіти про експедицію в Хорасан, в яких майстерно окреслив ботаніко-географічний характер відвіданих ним місць (1859). Крім цього, пряме відношення до цієї подорожі має праця О. А. Бунге про губоквіткових. Загалом можна дійти висновку, що основні наукові праці О. А. Бунге належать до систематики квіткових рослин. Учений здійснив значні флористичні дослідження. Зібрав і описав багато нових видів рослин. Саме тому О. А. Бунге вважають одним з основоположників географо-морфологічного методу в систематиці рослин.

О. А. Бунге має значний послужний список. Передусім зазначимо, що він був почесним членом Російської Академії наук, багатьох російських та іноземних наукових товариств, зокрема Лондонського Королівського товариства та Лондонського Ліннеєвського товариства. За класичні праці із систематики йому присуджувалися Берівська та Декандольська премії. У Парижі досі зберігається дуже багатий гербарій О. А. Бунге, який охоплює величезну кількість типів рослин. Учений робив пропозиції багатьом російським науковим закладам, у тому числі Московському товариству дослідників природи, придбати цей гербарій. Однак у царської Росії не знайшлося незначної суми на придбання цього дуже важливого джерела з флори багатьох країн.

Величезна кількість класичних праць О. А. Бунге із систематики рослин охоплює найважливіші для ботаніки групи. Серед цих праць відзначимо монографії, що присвячені тама риксовим, солянкам, астрагалам, остралодокам, патрініям, ехінопсам, геліотропам, діонісіям, акантолимону та ін. Найголовніша праця О. А. Бунге про флору Середньої Азії — це обробка величезної колекції ботаніка і мандрівника Олександра Лемана, який помер, повертаючись із Середньої Азії (1859). Цю працю О. А. Бунге здійснив згідно із заповітом О. Лемана. Крім цього, О. А. Бунге зробив огляд астрагалів та гострочовників Туркестану (1880). Це дослідження було виконано у зв'язку з визначенням зібрань експедиції, що відбулася під керівництвом О. П. і О. А. Федченків.

Працюючи професором Дерптського університету, О. А. Бунге багато уваги приділив такій рідній для нього Прибалтиці, яка після України стала його рідним домом. У результаті мандрівок по ній у 1840, 1851, 1853 р. вчений опублікував фундаментальну монографію "Flora von Esth., Litv. — und Rusland"(1853). Врешті видав ексіккати цієї флори. На його честь названо багато видів рослин і рід Bungea С. F. M.

О. А. Бунге помер 6 липня 1890 р. і похований у містечку Мятлин в Естонії. На жаль, досі його ідеї та твори не знайшли свого читача на Батьківщині. Однак сьогодні Україна повертає із забуття ім'я нашого видатного вченого.