Десницький Семен Юхимович

Біографія

Семен Юхимович Десницький походив з міщанської родини у Ніжині. Навчався в семінарії при Троїце-Сергієвій лаврі. Закінчив гімназію при Московському університеті в 1759 р. і був зарахований до складу студентів. У 1760 р. відправлений для продовження навчання до Академії наук в Санкт-Петербурзі, а в 1761 р. — до університету в м. Глазго (Шотландія). Тут після курсу навчання в 1765 р. дістав ступінь магістра вільних наук, а в 1767 р. за дисертацію "De testamentis ordinaris", присвячену 28-й книзі Пандектів Юстиніана, — ступінь доктора цивільного і церковного права. Ученому були надані привілеї англійського громадянства, але він повернувся до Москви, де викладав в університеті курс римського права із застосуванням у праві російському (з 1768 р. — екстраординарний професор, з 1773 р. — ординарний професор). У 1783 р. викладав курс російського законодавства. Того ж року обраний до Російської академії наук. Брав безпосередню участь у законотворчій роботі, а також у розробленні юридичної термінології для першого академічного словника-тлумачника російської мови. У 1787 р. за станом здоров'я залишив кафедру.

Перебуваючи під впливом англійської школи права, С. Ю. Десницький доклав значних зусиль для поширення ідей і поглядів Дж. Горрінгтона і французького правника А. Баркава. Ці вчені відстоювали тезу про залежність форми та її інституцій від розподілу власності в ній, від прогресу господарської діяльності людей. Поділяючи ці думки, С. Ю. Десницький обґрунтовував і обстоював тезу про те, що сама поява держави і права зумовлена появою і розвитком приватної власності і необхідністю її охорони і захисту. Саме С. Ю. Десницькому належить заслуга обґрунтування необхідності чіткого відмежування права володіння від права власності, першість висновку про феодальний характер відносин земельної власності у Київській Русі. Віддаючи свої симпатії молодій буржуазії Російської імперії, вчений розумів свободу особи переважно як свободу економічної діяльності.

Учений поділяв права людини у галузі "природної юриспруденції" на: 1) права природні, "які людина має для захисту свого тіла, честі, гідності і власності"; 2) права набуті, що "виникають у суспільстві від різного стану і звання людей" у сферах влади "законодавчої, судительної і каральної"; 3) права, що "виникають від різних і взаємних справ між обивателями": "власність, право дозволене, спадкоємство, застава, особливі та інші персональні привілеї, контракт і подібне контрактове право"; 4) права, "що належать до благоустрою і добробуту, зручного утримання і безпеки обивателів.., до запобігання внутрішнім заворушенням і до захисту від ворожих нападів".

Держава, на думку мислителя, виникла з первісного стану на ґрунті суспільного договору. Він глибоко дослідив різні типи держав, у тому числі російську абсолютну монархію. С. Ю. Десницький подав до Комісії для створення проекту нового Уложення свої пропозиції щодо реформування влади з метою кращого захисту прав людини і громадянина. Він підтримував право людини на всебічний розвиток, задоволення її потреб, засуджував кріпосне право як протиправне явище, вимагав поступового й остаточного звільнення селян від кріпацтва і встановлення юридичної, формальної рівності всіх людей.

С. Ю. Десницький помер 26 червня 1789 р. в Москві.