Добржанський Теодозій Григорович

Біографія

Теодозій Григорович Добржанський народився в сім'ї викладача математики. Початкову освіту розпочав в 1909 р. в Немирівській гімназії. У 1910 р. помирає його батько, згодом уся сім'я переїжджає до Києва.

З раннього дитинства Теодозій цікавиться біологією. Особливо його захоплюють метелики. Влітку 1914 р. київська гімназія, в якій навчався юний Добржанський, організовує подорож на Кавказ. Враження від цієї подорожі визначили науковий шлях майбутнього вченого. Взимку 1916 р. Т. Добржанський знайомиться з ентомологом В. Лучніком, який в цей час якраз організував у Києві ентомологічне товариство. Він став першим науковим керівником Т. Добржанського. І саме за його пропозицією Теодозій Григорович починає досліджувати сонечко звичайне. Цій темі присвячена і перша наукова стаття молодого вченого. Дослідженням видів роду Coccinella T. Добржанський займався досить тривалий час. До 1927 р. було надруковано близько 20 праць ученого-початківця, присвячених питанням систематики, географічної мінливості і поліморфізму представників роду Coccinella. Одночасно Т. Добржанський починає працювати лаборантом на кафедрі зоології в Університеті св. Володимира у Києві (керівник С. Є. Кушакевич). А невдовзі, в 1917 p., він поступає на фізико-математичний факультет цього університету, де знайомиться з багатьма видатними вченими, серед яких був і В. І. Вернадський. Навчання в університеті Т. Добржанський уміло поєднував з педагогічною і науковою діяльністю. Ще будучи студентом, він починає вести практичні заняття із загальної біології і самостійно досліджує статеву диференціацію у річкових молюсків роду Paludina vivipara. Однак громадянська війна змінила плани Теодозія Григоровича. Ще у студентські роки він стає асистентом кафедри зоології сільськогосподарського факультету Київського політехнічного інституту, де з часом організовує невелику школу молодих зоологів.

З 1922 р. у житті Т. Добржанського сталися кардинальні зміни — починаються дослідження вченого в галузі генетики. Статті Ю. А. Філіпченка, присвячені школі американського генетика Т. X. Моргана, глибоко вразили Т. Добржанського. Він розпочинає дослідження на культурах дрозофіли і доходить висновку, що кожний ген визначає декілька ознак і проявляється кількісно. З результатами цієї дослідницької роботи в 1924 р. знайомиться Ю. Філіпченко і пропонує Т. Добржанському посаду асистента на своїй кафедрі генетики та експериментальної зоології в Петроградському університеті. Так учений переїжджає у Петроград. Тут він усе більше захоплюється генетикою. В науці він плідно контактує з такими видатними генетиками-еволюціоністами, як М. Вавілов, І. Шмальгаузен, Л. Берг та ін.

З 1927 р. починається новий період в житті вченого — американський. Основною метою поїздки в Америку було стажування в лабораторії Моргана. Через два роки, в 1929 р., Т. Добржанський вирішив залишитися за кордоном: він погоджується на запрошення Моргана і стає асистентом курсу генетики в Каліфорнійському технологічному інституті. Звичайно, в колишньому Радянському Союзі його ім'я негайно затаврували. І навіть у 60-х роках XX ст., при двох спробах повернутися на Батьківщину, вчений отримував відмову.

У 1936 р. Теодозій Григорович стає професором Каліфорнійського технологічного інституту. Згодом на основі курсу лекцій, який Т. Добржанський прочитав у жовтні 1936 р. в Колумбійському університеті, він написав працю "Генетика і походження видів". Виходячи з різних теорій і поглядів щодо еволюції органічного світу Т. Добржанський поєднав у своїй праці теоретичні положення дарвінізму і дані генетики. Зібрав емпіричні докази вірності запропонованих раніше математично-теоретичних моделей дії генетичних факторів і відбору в еволюції і поширив інтеграцію генетики і дарвінізму за рамки цих моделей. Основні питання, які вчений розглядав у своїй праці, були такі: мутація як джерело спадкової мінливості; роль хромосомних перебудов; розмах і види мінливості у природних популяціях; природний добір; походження видів завдяки поліплоїдії; походження видів через постійний розвиток ізолюючих механізмів; концепція виду тощо. Зауважимо, що в цій праці Т. Добржанський подає власну теорію еволюції, в якій відповідає на питання, що не були відображені в інших еволюційних концепціях, зокрема в теорії Дарвіна. Ця праця Т. Добржанського мала величезне значення для наступного формування еволюційної думки у працях вітчизняних і зарубіжних учених. Вона стала тією новою основою, на якій почав базуватися новий еволюційний синтез XX ст. Цю працю видавали 4 рази і щоразу з новими доповненнями. Тому всі чотири книги склали, так би мовити, цілу серію, в якій простежуються поступові зміни поглядів на еволюційні процеси.

Т. Добржанський активно впроваджував свої дослідження і в галузі географічної та сезонної мінливості хромосомних типів родинних видів. Розглядав склад генної мінливості в популяціях. Він дійшов висновку, що процес пристосування окремого індивідуума або популяції є неперервним, що залежно від середовища відбувається генетична зміна організму. А ось ступінь генної мінливості залежить від кількісних характеристик генетичної структури популяції та від екологічних характеристик виду.

На основі цих досліджень Т. Добржанський будує власну концепцію "балансової" генетичної структури популяції, яка стверджує, що висока міра генетичної мінливості є не тільки характеристикою нормального стану природної популяції, а й основою процесу еволюції.

Ще одна теорія Т. Добржанського стосувалася питання ізолюючих механізмів, які перешкоджають схрещенню окремих особин різних видів. Учений вважав, що ці механізми утворюють цілі комплекси (географічний, екологічний, репродуктивний), які і відіграють вирішальну роль у цілісності генофонду виду або популяції. Але тут зазначимо, що і ця теорія в основі своїй базувалася на процесі природного добору.

З 1940 по 1962 p. T. Добржанський — професор Рокфеллєрівського університету, з 1971 р. — ад'юнкт-професор Каліфорнійського університету. За величезні заслуги в галузі генетики Т. Добржанський отримав у 1958 р. Кімберівську премію, а в 1964 р. — Національну медаль за наукові досягнення (найвищу наукову нагороду США).

50—60-ті роки XX ст. в науковій діяльності Т. Добржанського були дуже плідними. Він публікує низку статей і праць, присвячених результатам своїх досліджень: "Еволюція, генетика і людина" (1955), "Біологічна база людської свободи"(1956), "Радіація, гени і людина" (1959), "Спадковість і природа людини" (1964). Але найголовнішою стала праця вченого-генетика "Еволюціонуюче людство: еволюція людського виду", яка побачила світ у 1962 р. Головна тема праці — взаємозв'язок концепції людського розмаїття і рас. Учений активно критикував теорію переваги або неповноцінності однієї раси над іншою. На основі своїх досліджень він стверджував, що межі між расами досить довільні завдяки великій генетичній мінливості в межах будь-якої людської раси. Еволюцію людини Т. Добржанський уявляв інакше — людство як один загальний вид проходить шлях еволюції як на культурному рівні, так і біологічному. Саме ці два напрями вчений розглядає у своїх працях як окремо, так і взаємопов'язано.

Упродовж життя Т. Добржанський був обраний президентом шістьох і членом десяти наукових товариств, членом багатьох академій, у тому числі Національної академії наук США і Лондонського Королівського товариства, почесним доктором 21 університету.

Помер Теодозій Григорович Добржанський 18 грудня 1975 р.