Заленський Володимир Володимирович

Біографія

Володимир Володимирович Заленський народився 26 січня 1847 р. в с. Шахворостівка (нині Полтавська область) в сім'ї генерал-майора. На сьомому році життя втратив матір, а через рік і батька. У 1857 р. поступив до Харківської другої гімназії, яку закінчив у 1864 р. із золотою медаллю. Разом з ним у цій гімназії навчалися майбутні видатні вчені І. І. Мечников і О. Д. Градовський (відомий спеціаліст з державного права), художник Г. І. Семирадський, класик української музики М. В. Лисенко та ін. Найбільший вплив на нього мав І. І. Мечников, з яким він зберіг постійні дружні стосунки до самої смерті.

У 1864 р. В. Заленський поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету і відразу став ґрунтовно вивчати біологічні дисципліни. Спочатку свою наукову діяльність молодий дослідник природи розпочав у фізіологічній лабораторії І. П. Щелкова (1833—1909). Однак невдовзі він залишив заняття з фізіології. Під впливом учення Ч. Дарвіна він поринув у розв'язання широких загальнобіологічних проблем. У цьому контексті перевага була віддана зоологічним дисциплінам. Адже з появою теорії еволюції органічного світу метою зоологічних досліджень стало вивчення історії тваринного світу. Його особливо зацікавили порівняльно-морфологічні дослідження безхребетних тварин. Однак у Харківському університеті в ті роки не було зоолога, який міг би спрямувати наукові інтереси молодого дослідника. Тому все доводилося робити самотужки. Після здачі екзаменів і захисту кандидатської дисертації на тему "Про будову нервової системи" В. Заленський отримав звання кандидата природничих наук.

Для поглиблення знань в галузі зоології і для наукової роботи молодий вчений відправляється в 1867 р. у Німеччину (в Гіссен) до відомого німецького зоолога і паразитолога проф. Р. Лейкарта. Тут він вивчав розмноження паразитичних нематод (глистів), цікавився анатомією безхребетних, слухав лекції із зоології і порівняльної анатомії. Одночасно працював у лабораторії Р. Лейкарта. В Гіссені вчений працював над підготовкою магістерської дисертації, присвяченої розвитку кліщів. Магістерську дисертацію на тему "Історія розвитку кліщів", надруковану у 1869 p., В. Заленський успішно захистив у Харківському університеті, після чого отримав науковий ступінь магістра зоології.

Дуже рано, у віці 23 років, В. В. Заленський розпочав у 1870 р. читання лекцій на правах приват-доцента в Новоросійському (м. Одеса) університеті і тому вже наступного року був обраний екстраординарним професором зоології Казанського університету. Завдяки великій обдарованості і працездатності молодий вчений за дуже короткий строк завершив докторську дисертацію на тему "Історія розмноження аранеїн". Дисертація була надрукована у Києві в 1870 р., а в 1871 р. була успішно захищена, за що він отримав науковий ступінь доктора зоології.

У 1882 р. В. В. Заленський перейшов до Новоросійського університету на посаду ординарного професора зоології. Тут він працював до обрання його академіком Петербурзької академії наук. Роки праці В. В. Заленського в Казані, але особливо в Одесі, були періодом повного розквіту його наукового таланту. А якщо до цього додати той фактор, що в Одесі разом з ним працювали в Новоросійському університеті такі видатні вчені, як І. І. Мечников, О. О. Ковалевський, І. М. Сеченов, М. О. Умов та ін., то стане зрозумілою та атмосфера, в якій жив і творив цей видатний зоолог. У так званому одеському періоді життя і діяльності вчений неодноразово відвідував зоологічні станції Західної Європи і успішно працював над вивченням морфологічного та ембріонального розвитку морських тварин.

Разом зі своїми друзями — І. І. Мечниковим і О. О. Ковалевським — В. В. Заленський посилено працював у галузі порівняльної ембріології тварин, зокрема над утвердженням вчення про зародкові листки. У своїх спогадах про І. І. Мечникова вчений пояснював причину того, чому він та інші вітчизняні зоологи того часу спрямували свої сили саме на вивчення історії розвитку тварин. Він тоді писав: "Вона може бути знайдена у абсолютно правильному відношенні Косійських зоологів до теорії еволюції і, зокрема, до дарвінівської теорії".

Вчений наголошував, що вітчизняні зоологи, не вдаючись до завчасного вирішення завдання відносно побудови родовідної таблиці, взялися за ґрунтовне вивчення ембріології тварин, добре розуміючи, що для вирішення питань еволюції слід вивчати історію ембріонального розвитку тварин. До речі, він казав: "Ембріологія будь-якої тварини представляє нам живі документи її еволюції".

У 1897 р. В. В. Заленського обирають академіком Петербурзької академії наук. У зв'язку з цим він покидає Одесу і переїздить до Петербурга. Як академік він з цього року очолив Зоологічний музей Академії наук, якому тоді надали інше, ширше приміщення. У справі реорганізації музею і облаштування його відділів дуже багато зробив його помічник, відомий орнітолог, академік Ф. Д. Плеске. Зі свого боку В. В. Заленський приклав багато сил до того, щоб музей був якомога краще обладнаний. Директором музею В. В. Заленський був до 1906 р.

Після смерті в 1901 р. О. О. Ковалевського Володимир Володимирович обійняв посаду керівника зоологічною лабораторією і біологічною станцією Петербурзької академії наук у Севастополі. За час його завідування будівля станції була розширена, кількісно збільшився науковий персонал, налагоджено випуск "Праць" станції, розширено лабораторії, опубліковано низку великих праць.

До самої смерті В. В. Заленський зберігав свою виняткову працездатність. Незадовго до смерті вченого, у 1917 p., були опубліковані три його праці з розвитку покривників.

В. В. Заленський помер 26 жовтня 1918 р. в Севастополі.

Наукова спадщина вченого величезна. Він автор близько ста наукових праць. Дослідження В. В. Заленського здебільшого торкаються ембріонального розвитку безхребетних тварин, а також порівняльно-анатомічних і суто морфологічних питань. Вважається, що він разом із О. О. Ковалевським і І. І. Мечниковим є фундатором порівняльної ембріології тварин. Дослідження В. В. Заленського були спрямовані на вивчення ембріонального розвитку груп тваринного світу: коловраток, молюсків, мшанок, червів, кліщів, павуків, покривників і риб. Низку праць В. В. Заленський присвятив питанням порівняльної анатомії. Він вивчав історію розвитку кінцівок осетрових (хрящових ганоїдів) і двоякодишних (дипной).

Серед інших порівняльно-анатомічних досліджень В. В. Заленського необхідно відзначити невелику, але цікаву працю про розвиток слухових кісточок, а також монографічне дослідження скелету і зубного апарату мамонтів і слонів, в яких було використано значний матеріал Зоологічного музею Академії наук у Петербурзі. Цікаві та важливі його праці з мікроскопічної будови внутрішніх органів мамонта, з будови коня Пржевальського та ін.

Багато уваги приділяв В. В. Заленський громадській діяльності. Він був головою Казанського, а відтак і Новоросійського товариства природознавців. Відомий своїми працями в галузі популяризації зоологічних знань. Опублікував популярні лекції "Основные начала общей зоологии. Принципы строения и развития животных. Теория эволюции".

В. В. Заленський належав до прогресивної частини вітчизняних учених. Усі його праці просякнуті дарвінівськими ідеями. Його ім'я поряд з К. М. Бером, О. О. Ковалевським та І. І. Мечниковим належить до числа видатних діячів вітчизняної ембріології тварин.