Кащенко Микола Феофанович

Біографія

Микола Феофанович Кащенко народився 25 квітня 1855 р. на хуторі Веселому Запорізької області. Природознавством цікавився з молодих років: спочатку займався гістологією і ембріологією, а згодом фауністикою, систематикою і зоогеографією.

Після закінчення гімназії у 1875 р. М. Кащенко поступив на медичний факультет Московського університету. Тут він, перебуваючи під впливом зоолога, професора О. П. Богданова, зайнявся зоологією і цілком оволодів мікроскопічною технікою досліджень. Весь свій вільний час віддавав роботі в Зоологічному музеї. Навчаючись у Московському університеті, М. Кащенко зрозумів, що на медичний факультет він поступив помилково, а тому відразу почав думати про переведення на природниче відділення фізико-математичного факультету до Харківського університету. Однак упродовж року він ще продовжував навчатися на медичному факультеті в Московському університеті, вперше зацікавився загальнобіологічними питаннями, а захоплення мікроскопічною технікою привело його до ембріологічної лабораторії проф. З. І. Стрельцова, під керівництвом якого він ще студентом надрукував свої перші праці. Вони відразу стали такими, що на них досі посилаються дослідники-ембріологи.

Захоплення ембріологією було настільки сильним, що після закінчення у 1880 р. Харківського університету М. Ф. Кащенко залишається при ембріологічній лабораторії приватним асистентом і слухає курс порівняльної анатомії у проф. О. Ф. Масловського. Ось чому вже через два роки молодого дослідника залишають при університеті для підготовки до професорського звання з ембріології і порівняльної анатомії. Вже через два роки М. Ф. Кащенко захищає дисертацію і отримує вчений ступінь доктора медицини. В тому ж році його призначають на посаду приват-доцента з курсу порівняльної анатомії при медичному факультеті.

Захоплення проблемою доказів еволюції органічного світу було настільки великим, що з 1886 по 1888 р. молодий дослідник їде за кордон підвищувати свою кваліфікацію в зарубіжних лабораторіях: в ембріологів Гертвіга, Гіса і Бальденмейєра, а відтак стажувався на Неаполітанській зоологічній станції в Італії. У своїй автобіографії М. Ф. Кащенко з приводу стажування згодом напише: "Пройшовши школу Стрельцова, мені небагато потрібно було чомусь навчатися за кордоном".

Повернувшись з-за кордону в Україну, М. Ф. Кащенко отримує в 1888 р. призначення на посаду першого професора зоології і порівняльної анатомії медичного факультету Томського університету, який тільки відкрився у Томську. Перші роки праці в Томську молодий професор присвятив розробці ембріональних питань і тому його основні наукові праці присвячені ембріології хребетних тварин і мікроскопічній техніці. З його іменем пов'язане зародження патологічної ембріології, пріоритет вітчизняної науки з мікроскопічного вивчення раннього патологічного онтогенезу людини. І все ж захоплення ембріологічними дослідженнями тривало недовго. Вчений різко змінює свій науковий інтерес у бік класичних зоологічних досліджень — його зацікавила систематична зоологія і особливо її гілка — теріологія (наука про ссавців). Ці уподобання вченого, мабуть, були зумовлені двома причинами — з одного боку, тим, що в Томську ще була слабка база для проведення фундаментальних ембріологічних досліджень, і тим, що він бере активну участь у наукових експедиціях в різних районах Сибіру. Вивчає нові види тварин та їх географічне поширення, створює в Томську зоологічний музей.

Поряд з активною науковою діяльністю активно популяризує наукові знання. У 1891/92 навчальному році побачив світ перший навчальний посібник М. Ф. Кащенка із зоології для студентів-медиків. У 1901 р. Московський університет присуджує йому науковий ступінь доктора зоології, а в 1909 р. в Томську він отримує звання заслуженого професора.

Працюючи в Сибіру, М. Ф. Кащенко став автором численних праць з фауни Сибірського краю. Тут він встановив низку нових для науки видів хребетних тварин. Коло його наукових інтересів не обмежувалося лише зоологією. Він здійснював дослідження з акліматизації плодових і квіткових рослин, був одним з основоположників наукового плодівництва в Сибіру. Загалом М. Ф. Кащенко не був кабінетним ученим, він був також активним громадським діячем — знаходив час для читання публічних лекцій, брав активну участь в організації вищих жіночих курсів, у створенні наукових товариств. М. Ф. Кащенка вважають основоположником Сибірського садівництва.

У зв'язку з обранням М. Ф. Кащенка у 1912 р. професором кафедри зоології на сільськогосподарському відділенні Київського політехнічного інституту вчений переїжджає до Києва. Тут він ще більше проявив себе як учений, педагог і громадський діяч. Відразу ж, після приїзду до Києва, він створює у 1914 р. Акліматизаційний сад, який очолював аж до кінця свого життя. У 1919 р. його обирають дійсним членом Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Фактично М. Ф. Кащенко є фундатором цієї Академії, він був академіком першого обрання її членів. В Академії вчений здійснював роботу в двох напрямах — зоології та акліматизації рослин. Останні роки свого життя він активно працював у галузі селекції лікарських, технічних, плодових рослин. Особливих успіхів учений домігся у галузі акліматизації декоративно-квіткових і особливо південних плодових культур (персика, абрикоса, винограду, айви) в Україні.

М. Ф. Кащенко — організатор і перший директор (1919—1926) Зоологічного музею ВУАН. Видатний учений помер 29 березня 1935 р. і похований на Байковому цвинтарі у Києві. Його ім'я присвоєно відділу акліматизації Центрального ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України.

Наукова спадщина вченого величезна. Однак досі вона належним чином не оцінена. Відкриття М. Ф. Кащенка мають світове значення. Так, він вважається сьогодні піонером у мікроскопічних дослідженнях патологічних плідних яєць людини. Спочатку про його дослідження забули і першість в цьому питанні приписували італійцеві Джакоміні, який розпочав свої дослідження на п'ять років пізніше. Для порівняльної анатомії та ембріології мають важливий інтерес дослідження Кащенком розвитку пальців у людського зародка (1884). У своїй дисертації "Епітелій людського хоріону і його роль в гістогенезі зародку" М. Ф. Кащенко описав двошарову структуру стінки зародка і довів спільне походження обох шарів, торкнувся при цьому питання про можливості утворення залишкових клітин з епітелію зародку. Цим учений вніс ясність у мало вивчене в той час питання про плаценту. Шкода, але сьогодні про М. Ф. Кащенка як про ембріолога згадують мало, хоча його заслуги в розробці ембріологічних питань дуже великі.

Так, уже перші його праці, виконані ним у 1881—1882 pp. в Харківському університеті, були присвячені дослідженню кісткової тканини. В них дослідник пояснював розвиток кісток амфібій і дійшов висновку, що живлення кісток здійснюється за участю кісткових клітин. Його стаття "Про атрофічні людські зародки" (1888) відкрила для дослідників нову мікроскопічну еру в патологічній ембріології людини. Це має велике значення для вчення про ранній патологічний онтогенез, в основу якого покладено боротьбу з такими захворюваннями, як самовільний аборт і позаматкова вагітність.

Досліджуючи глоткову ділянку зародків ссавців і птахів (1888), М. Ф. Кащенко розширив і доповнив уявлення про хід розвитку дихальної системи, органу слуху, щитовидної та вилочкової залоз.

У результаті роботи М. Ф. Кащенка на Біологічній станції в Неаполі побачила світ його видатна праця "Історія розвитку ембріонів селяхій" (1894). На особливу увагу заслуговує питання, з якої частини зародкового диска утворюється тіло зародка в акулових. Досліджуючи розвиток селяхій (акул), М. Ф. Кащенко приділяє особливу увагу проблемі мезенхіми (зачатку сполучних речовин). Він переконливо довів, що мезенхіма — сукупність зародкових клітин, які залишилися невикористаними під час утворення епітеліальних органів. Він вважає, що мезенхіма утворюється частково з продуктів сегментації, а частково з різних зародкових шарів (і при цьому за досить таки тривалий період розвитку).

Останню працю в галузі ембріології М. Ф. Кащенко опублікував у 1896 р. в Томську під назвою "Що таке мезенхіма?" Тут автор підбиває підсумки всіх попередніх досліджень з цієї проблеми і підкріпляє новими фактами вчення про неоднакове походження і неспецифічність мезенхіми, не зменшуючи водночас ролі середнього зародкового шару при мезенхімогенезі.

Однак, приїхавши до Томського університету, вчений поступово залишає дослідження в галузі ембріології і переходить до досліджень в галузі фауністики, систематики і зоогеографії. Спочатку він вивчав тваринний світ околиць міста Томська, а з 1891 р. виїхав на Барабинські озера для вивчення епізоотій риб. У 1896 р. він побував на річці Об, де вивчав риболовство і птахів. Кілька разів він відвідував Алтай, де вивчав загальний склад фауни і збирав великі колекції безхребетних і хребетних тварин. Під час поїздок по Сибіру вчений збирав матеріал про видовий склад фауни різних районів Західного Сибіру. У своїх статтях М. Ф. Кащенко викладав не тільки нові відомості із систематики, поширення біології ссавців і гадів, а й описав нові для науки види і форми.

На жаль, після переїзду професора М. Ф. Кащенка до Києва весь зібраний матеріал в Томському зоологічному музеї не було оброблено. Однак понад 70 наукових праць, що стосуються фауни Сибіру, він все ж зумів опублікувати. Серед них найбільшу цінність мають праці, де дається опис хребетних тварин Алтаю і Забайкалля, нових видів полівок, важливих ссавців Томського краю.

У 1927 р. М. Ф. Кащенко залишає роботу в Зоологічному музеї і цілком віддає свій час роботі в галузі акліматизації і селекції рослин. Академік ВУАН М. Ф. Кащенко був біологом широкого профілю, дарвіністом, робив широкі узагальнення, всі праці його просякнуті ідеєю еволюційного розвитку органічного світу.