Кий

Біографія

За досить неоднозначними і суперечливими даними археологічних досліджень діяльність князя Кия датується останніми роками VI століття. У "Повісті временних літ" читаємо таке: "І були три брати. Одному ім'я Кий, другому Щек, а третьому Хорив. І сестра їхня — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця. І в ім'я брата свого старшого заклали городок. І назвали його Київ..."

Існує переказ і про те, що Кий, мовляв, був звичайним чоловіком-перевізником, який перевозив людей на своєму човні через Дніпро з лівого берега на правий — до міста. Однак і сам літописець спростовує таку думку-версію, вказуючи на те, що якби Кий був звичайним чоловіком, то не ходив би до Царгорода та не був би з великою честю так зустрінутий і прийнятий. За даними більшості літописів, брати об'єднали та очолили слов'янські племена полян, збудували і назвали місто на честь старшого брата — Київ. Численні дослідження провідних істориків, археологів підтверджують правомірність таких літописних даних, представляючи Кия як справді полянського князя, а не мисливця, човняра-перевізника тощо. Останнє, зокрема, спростовує і літописець Нестор, який намагався дати саме політичну біографію князя Кия, згадуючи, що ватажок союзу полянських племен "ходив до Царграду" (Константинополя), вів переговори з імператором Візантії.

"Ідучи назад, — пише далі літописець, — прийшов (Кий) до Дунаю, і вподобав місце, і поставив городок малий, і хотів сісти з родом своїм, і не дали йому ті, що жили поблизу, ще й донині називають дунайці городище Києвець..."

Відтак Кий — не вигадка літописців, не легенда, а реальна і яскрава історична постать, найвагомішим підсумком життя і княжіння якої, безумовно, є заснування стольного града Києва як центру Старовинної Русі та налагодження політичних відносин з Візантією — однією з наймогутніших держав тогочасного світу.