Мономах Володимир Всеволодович

Біографія

Володимир Мономах — син князя Всеволода Ярославовича і візантійської княжни із сім'ї Мономаха. Він увійшов в історію як непримиренний захисник руських земель від половців, один із найвидатніших державних діячів українського середньовіччя.

Коли в 1113 р. в Києві помер Святослав Київський, кияни стали просити Володимира Мономаха покинути Смоленську та Чернігівську землю і прийти княжити до Києва. Але Володимир Мономах спочатку відмовився і сів на Київській стіл лише після того, як у Києві почалося повстання люду, обуреного і доведеного до відчаю здирництвом Святославових урядників.

Володимир Мономах будь-що намагався утримати Руську державу в єдності, зміцнити її, не допустити розбрату серед князів. Так, він почав своє княжіння в Києві з того, що зменшив податки простолюдинам, чим викликав велику прихильність люду до себе. За дванадцять років сидіння на київському столі Володимир Мономах збудував міст через Дніпро, побудував кілька храмів, поповнив державну скарбницю, назавжди відтіснив кочівників від кордонів Київської держави.

Володимир Мономах був ініціатором відомого Любецького з'їзду князів (1097 р.), на якому було проведено радикальну реформу порядку спадкоємства, а саме прийнято засаду прямого родового успадкування замість складної системи сеньйорату та зміни уділів. Крім того, Володимир Мономах обмежив відсотки на позики, що було закріплено "Руською правдою" і сприяло радикальному оздоровленню кредиту.

Володимир Мономах розробив славнозвісний "Устав", або доповнення до юридичного кодексу "Руська правда", який загалом значною мірою обмежував діяльність і вплив тодішньої адміністрації. "Устав" складався із 69 статей, які впорядковували не лише справи із позиками, а й встановлювали розміри законних відсотків, ускладнювали перетворення вільних людей на рабів (холопів), певною мірою полегшували реальний стан селян і т. ін.

Володимир Мономах увійшов в історію як талановитий автор-публіцист, перу якого належить видатний повчально-автобіографічний твір великої літературної вартості "Поучення дітям" (бл. 1117 р.). У цьому творі Мономах постає як носій ідеї цілості держави, як хоробрий воїн, мудрий і справедливий правитель.

За свідченням істориків-літописців, Володимир Мономах був людиною енциклопедичних знань, що знав п'ять мов, листувався з багатьма князями, писав молитви і т. ін. Він постійно ставив питання відповідальності великого князя перед своїми підданими, радив будь-що не припускати у державі "несправедливості", "беззаконня", "неправди", закликав не чинити зла, бути милосердним. Так, у "Поученні" він заперечує право верховної влади на кровну помсту, смертну кару, закликає власних синів до примирення і взаємопідтримки.

Володимир Мономах помер на 72-му році життя в 1125 р. біля Переяслава. Тіло великого патріарха Київської держави, мудрого правителя і далекоглядного політика, реформатора було перевезено до Києва і поховано у соборі св. Софії.