Реформатський Сергій Миколайович

Біографія

С. М. Реформатський був одним з учнів Казанської хімічної школи, засновник якої — Олександр Михайлович Зайцев і яка подарувала світу таких видатних учених-хіміків, як М. М. Зінін, О. М. Бутлєров, В. В. Марковніков. У Києві вчений створив свою наукову школу хіміків-органіків, продовжуючи роботу за науковими напрямами своїх учителів — О. М. Бутлєрова та О. М. Зайцева.

Сергій Миколайович Реформатський народився 20 березня 1860 р. у сім'ї священика у с. Борисоглебське (нині Іванівська область). Його початковою освітою було духовне училище та чотири класи Костромської духовної семінарії. У 1878 р. вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Казанського університету, яке закінчив у 1882 р. і отримав ступінь кандидата природничих наук.

Свою наукову діяльність С. М. Реформатський розпочав, ще навчаючись в університеті. За свою першу працю "Дослідження вуглеводню C₁₀H₁₈, що отримують із алилдипропілкарбінола" він одержав золоту медаль. У цій праці молодий учений поставив за мету віднайти спосіб отримання водню в чистому вигляді, а також вивчити його фізичні та хімічні властивості. У 1884 р. отримав посаду лаборанта, а в 1886 р. — звання приват-доцента.

У 1889 р. Сергій Миколайович захистив у Казані магістерську дисертацію на тему "Граничні багатоатомні алкоголі", яка була побудована на експериментальних дослідженнях автора. Для продовження наукових досліджень та ознайомлення з роботою європейських учених він їде у відрядження за кордон в лабораторії Віктора Мейєра в Геттінгені і Вільгельма Оствальда в Лейпцигу.

У 1890 р. С. М. Реформатський захистив у Варшавському університеті докторську дисертацію на тему "Дія суміші цинку та монохлороцтового ефіру на альдегіди і кетони", яка започаткувала низку дослідів, що в історії хімії всі разом мають назву "Реакція Реформатського". "Реакція Реформатського" — це методика синтезу бета-оксикислот дією цинку на ефіри галогенокислот, альдегіди та кетони. Окрім цієї теми, С. М. Реформатський цікавився такими питаннями, як дія натрію на ефіри органічних кислот або дія фенілгідразіну на ефір мурашиної кислоти та ін. Завдяки цій методиці з'явилася можливість встановити будову та синтезувати багато природних сполук — вітаміни, гормони, терпени.

Сергій Миколайович був серйозним істориком науки. Разом з професором О. А. Альбіцьким він написав докладний нарис діяльності О. М. Зайцева. Учений також займався питанням очищення стічних вод цукрових заводів.

У 1891 р. він отримав звання професора і обійняв посаду завідувача кафедри органічної хімії Університету св. Володимира в Києві. Педагогічна діяльність професора Реформатського подарувала наступним поколінням чимало видатних учених-хіміків, серед яких такі відомі імена, як В. П. Яворський, І. К. Мацуревич, Я. І. Михайленко. У 1892 р. С. М. Реформатський створив органічне відділення хімічної лабораторії університету, де у плідній співпраці зі студентами виконав багато цікавих досліджень. Крім того, він мав блискучі лекторські та організаторські здібності. Це принесло професорові широку популярність у наукових та студентських колах. Багато уваги приділяв учений питанню створення потрібних умов для роботи студентів і викладачів у хімічних лабораторіях. Йому належать численні навчальні програми та інструкції з облаштування хімічних лабораторій. Під його керівництвом була облаштована лабораторія з органічної хімії в Київському університеті, а також згідно з його вказівками збудовано новий хімічний корпус.

Роботу в університеті С. М. Реформатський поєднував з роботою в інших навчальних закладах Києва. З 1898 по 1907 р. керує лабораторією аналітичної хімії, читає лекції з органічної хімії в Київському політехнічному інституті, а з 1906 по 1917 р. завідує лабораторією кількісного аналізу і читає неорганічну хімію на Вищих жіночих курсах та в Київському медичному інституті.

Від своїх учнів С. М. Реформатський завжди вимагав знання історії хімії: біографій і праць вітчизняних учених-хіміків.

За 25 років роботи в хімічній лабораторії університету вчений виконав 77 досліджень, за результатами яких опубліковано 53 праці.

С. М. Реформатський написав кілька важливих праць, які не раз перевидавалися. У 1893 р. він випустив перше видання свого підручника з органічної хімії "Початковий курс органічної хімії". У майбутньому цей підручник буде видано ще 16 разів. Він стане основною книгою для навчання багатьох поколінь вітчизняних хіміків, фармацевтів, лікарів. У 1899 р. С. М. Реформатський спільно з Я. І. Михайленком видав "Таблиці якісного хімічного аналізу". Ця праця перевидавалася три рази. Також помітний слід залишила така праця вченого, як "Елементарні відомості з хімії", що призначалася для тих, хто тільки починав вивчати хімію. Цей підручник також витримав три видання.

Окрім величезної педагогічної роботи Сергій Миколайович приділяв багато уваги громадській діяльності. З метою поширення знань з хімії серед населення міста вчений систематично проводив публічні лекції, на яких збиралося досить багато слухачів.

Майже відразу після переїзду до Києва вчений вступив до Київського товариства дослідників природи, в якому брав безпосередню участь.

У 1907 р. вчений створив в Київському університеті фізико-хімічний гурток. На його засіданнях заслуховувались та обговорювались доповіді про цікаві роботи, нові відомості з хімічної літератури. Згодом, через рік, виникла ідея створити в Києві Фізико-хімічне товариство. 6 березня 1908 р. було прийнято статут Київського фізико-хімічного товариства. С. М. Реформатський був обраний його головою і впродовж усього часу існування товариства щорічно переобирався на цю посаду. Засновниками товариства разом з С. М. Реформатським були такі видатні особистості його часу, як А. В. Сперанський, B. О. Плотніков, Я. Н. Базіловський, І. І. Косоногов, М. І. Періє та ін.

Під час Першої світової війни C. М. Реформатський був одним з перших ініціаторів, які запропонували виготовляти фармацевтичні препарати для фронту. У своїх доповідях на засіданнях Київського фізико-хімічного товариства вчений закликав до реалізації цієї ідеї. Виготовлення хімічних препаратів відбувалося під керівництвом С. М. Реформатського у двох лабораторіях Київського університету: технічної хімії та органічної хімії. В лабораторії органічної хімії працювали лаборанти В. П. Яворський і І. К. Мацуревич, а в лабораторії технічної хімії — лаборанти Б. Ф. Фортинський, М. Е. Рейтлінгер, І. Г. Петров та ін., які разом зі студентами виготовляли новокаїн, аспірин, антифібрин, салол, бензонафтол, хлороформ та ефір для наркозу, сульфонал, тіокол, сулему, ксероформ, кофеїн та ін. B. П. Яворський під керівництвом C. М. Реформатського розробив метод очищення хлороформу, за яким виготовляли цей препарат високої якості. За пропозицією Реформатського було збудовано завод, на якому впродовж місяця виготовлялося близько 800 кг хлороформу.

Революцію 1917 р. Сергій Миколайович сприйняв позитивно. У 20-х роках він бере активну участь у численних комісіях з перевлаштування шкіл та вищих закладів освіти країни. У 1928 р. його було обрано членом-кореспондентом Академії наук СРСР.

У 1927 р. С. М. Реформатського було призначено членом Українського Комітету хімізації, а в 1930 р. він був задіяний в роботі Всесоюзного Комітету хімізації. У 1929 р. почались пошуки можливостей отримання вітчизняного каучуку. На території Радянського Союзу було винайдено рослини — каучуконоси (асклепіас, хондрила, тау-сагиз, кок-сагиз та ін.). Тому в березні 1930 р. був створений перший в СРСР Український науково-дослідний інститут каучуку та каучуконосіїв. А керівництво хімічним відділом цього інституту було доручено С. М. Реформатському. Ця проблема була знайома вченому ще з часу роботи в хімічній лабораторії університету, але широко вивчатись стала тільки в новому інституті. Разом з професором І. К. Мацеревичем С. М. Реформатський дослідив склад смол вітчизняних каучуконосіїв і виділив зі смоли хондрили кристалічний спирт, який було названо хондрилін. Результати своїх досліджень Сергій Миколайович виклав на Першому пленумі Науково-технічної ради Українського науково-дослідного інституту каучуку та каучуконосіїв у серпні 1930 р. Доповідь була сприйнята позитивно. Починаючи з грудня 1930 р. в Радянському Союзі почалось безперервне виготовлення природного каучуку. Хоча невдовзі природний каучук було замінено на синтетичний.

У 1932 р. С. М. Реформатський відзначав 50-річний ювілей викладацької і наукової діяльності. А в 1933 р. з його ініціативи в Київському університеті було створено хімічний факультет, який охоплював чотири кафедри — неорганічної, органічної, фізичної та аналітичної хімії.

С. М. Реформатський помер 28 липня 1934 р. в Києві.