Холодний Микола Григорович

Біографія

Микола Григорович Холодний відомий своїми дослідженнями в галузі фізіології рослин, мікробіології, дарвінізму, філософії природознавства. Він народився в сім'ї вчителя. Початкову освіту розпочав у Воронезькій гімназії в 1892 p., а через рік, після переїзду сім'ї до Новочеркаська, навчався в Донській Новочеркаській гімназії. Любов до природничих наук виникла у Миколи ще з гімназійних років.

У 1900 p. M. Холодний закінчує гімназію із золотою медаллю і вступає до Університету св. Володимира в Києві.

Перші свої дослідження розпочинає в 1902 р. у лабораторії кафедри анатомії і фізіології рослин, якою на той час керував К. Пурієвич.

У 1906 p. M. Холодний залишається на кафедрі на посаді хранителя Ботанічного кабінету і починає підготовку до здачі магістерських іспитів. У цей період він зближується з С. Г. Навашиним, який дуже вплинув на науковий світогляд Холодного.

На початку 1912 p., після успішно зданих іспитів, М. Холодний отримує звання приват-доцента і починає викладати практичні заняття з мікробіології. Для вдосконалення предмета він їде на 2,5 місяці в Санкт-Петербург у лабораторію В. Л. Омелянського. Тут молодий учений планував освоїти методику мікробіологічних досліджень і підготувати практичний курс загальної мікробіології, що й було ним успішно виконано. Саме в цій лабораторії М. Холодний познайомився з видатним епідеміологом Д. К. Заболотним.

Через два роки, в 1914 p., Микола Григорович отримує пропозицію викладати фізіологію і анатомію рослин на Київських вищих жіночих курсах. Одночасно вчений звертається до такої галузі мікробіології, як вивчення термофільних денітрифікуючих бактерій ґрунту.

Перша світова війна внесла деякий розлад у роботу вчених і університету загалом. Евакуація університету в 1915—1916 pp. до Саратова не давала можливості М. Холодному продовжувати дослідження в мікробіологічній лабораторії. Його діяльність за цей період обмежувалася читанням лекцій з анатомії і фізіології рослин.

У 1918 p. M. Холодний отримує посаду доцента в Університеті св. Володимира. І в цьому ж році, використовуючи результати своїх досліджень за період наукової діяльності, Микола Григорович публікує працю "Про вплив металічних іонів на процеси подразливості у рослин". На основі деяких розділів з цієї праці М. Холодний готує магістерську дисертацію і вже в 1919 р. успішно її захищає, отримавши науковий ступінь магістра ботаніки. Одночасно він отримує звання професора на Київських вищих жіночих курсах.

З 1920 р. всі університети України були реорганізовані в Інститути народної освіти. М. Г. Холодний був призначений професором Київського Інституту народної освіти (КІНО). А через 10 років (у 1930 p.), коли КІНО було реорганізовано в Інститут професійної освіти, М. Г. Холодний очолює кафедру анатомії і фізіології рослин і читає лекції з усіх дисциплін цієї кафедри, окрім анатомії рослин.

Власні дослідження вчений не має змоги проводити в інститутських лабораторіях, тому відвідує лабораторії університетського ботанічного саду, Дніпровської біологічної станції і Академії наук УРСР.

Коли в 1933 р. були відновлені університети, в Київському університеті було створено самостійний біологічний факультет, що мав самостійну кафедру мікробіології з власною лабораторією, якою і керував М. Г. Холодний. Науково-дослідна робота на кафедрі була спрямована ним на вивчення ґрунтової мікрофлори.

Діяльність М. Г. Холодного в університеті, починаючи з 1920 p., поєднувалась з науковими дослідженнями в Академії наук УРСР. Уже через кілька років він стає відомим ученим в галузі фізіології рослин і мікробіології. Спочатку публікує і висуває на розгляд ученого світу результати своїх досліджень із впливу іонів металів на процеси подразливості у рослин і на фізико-хімічні властивості протоплазми. Одночасно він продовжує систематичне вивчення мікрофлори залозистих вод в околицях Києва на Дніпровській ботанічній станції; проводить досліди на вищих і спорових рослинах; вивчає метаморфоз пластид у Salvinia natans, вегетативне розмноження молодила (Sempervivum), вплив паводкових вод на анатомічну будову деяких наземних рослин, які потрапляють під тимчасове затоплення; вивчає зміни протоплазми клітин під впливом різних електролітів і неелектролітів.

З 1924 p. M. Г. Холодний починає дослідження гормональних явищ в рослинному організмі, їх участі в регулюванні ростових процесів як основної причини орієнтації руху у вищих рослин. А результатом цих досліджень стала власна теорія Холодного, що мала назву гормональна теорія тропізмів і викликала жваву полеміку серед вітчизняних і зарубіжних учених.

Одночасно з фітофізіологічними дослідженнями вчений продовжує вивчати мікрофлору залозистих і сірчистих природних вод. З метою глибокого дослідження вчений навіть мав декілька подорожей на Кавказ, де досліджував групу пурпурних сіркобактерій. Їх аналіз дав можливість Холодному розв'язати основні питання про морфологію, фізіологію і історію розвитку представників роду Callionella.

Влітку 1925 p. M. Г. Холодного було обрано членом-кореспондентом АН УРСР, а наступного року за монографію про залізобактерії йому було присуджено ступінь доктора ботаніки.

У 1929 р. було прийнято рішення створити при Академії наук УРСР самостійну кафедру фізичної фізіології рослин, очолив яку М. Г. Холодний. Одночасно з цим учений стає дійсним членом АН УРСР.

Крім безпосередньо наукової діяльності, Микола Григорович займається редагуванням "Журналу біоботанічного циклу", який видавався біоботанічним циклом (створеним з науково-дослідних кафедр ботанічного профілю) Академії наук УРСР. Працює в Науково-дослідному інституті ботаніки, де керує відділом фізіології рослин.

У 1931 р. на Всеукраїнській нараді ботаніків було прийнято рішення підпорядкувати всю науково-дослідну роботу з ботаніки в Україні єдиному науковому центру — Ботанічному інституту, який має функціонувати у складі Академії наук. Структура цього інституту, як і система Академії наук взагалі, була розширена і вдосконалена.

У 1934 р. в Інституті ботаніки було створено сектор фізіології рослин під загальним керівництвом М. Г. Холодного, який складався із трьох відділів, що раніше були кафедрами Академії наук.

У роки Великої Вітчизняної війни Микола Григорович спочатку працював у Сочі, потім в Єревані, де перебував до кінця війни. У цей період він вивчає фітогенні летючі речовини і засвоєння їх організмами, а також досліджує вплив синтетичних речовин на морфогенез рослин. Одночасно вчений пише працю "Думки дарвініста про природу і людину" (1944).

У 1945 р. М. Г. Холодний повертається до Києва. Але стан здоров'я вченого погіршується. Тому він залишає діяльність в Київському університеті та в Інституті фізіології рослин, а всі свої сили спрямовує на роботу у відділі фізіології та екології рослин Інституту ботаніки. Цим відділом М. Г. Холодний керує до 1949 p., одночасно працюючи на Дніпровській біологічній станції.

М. Г. Холодний помер 4 травня 1953 р. в Києві.

Науковий і літературний спадок ученого має важливе значення для вітчизняної науки. У галузі вивчення фізіології росту М. Г. Холодний створив гормональний напрям — показав причини руху, кореляцій й переходу рослин від стану спокою до активного росту. Він дійшов висновку, що каталізаторами і регуляторами ростових і формоутворюючих процесів є гормони, вітаміни і ферменти. У питанні вивчення процесів подразливості у рослин учений довів, що фізико-хімічні основи подразливості треба вивчати у двох напрямах: колоїдно-фізіологічному і електро-фізіологічному.

Плідно працював учений і в галузі розробки методик дослідження мікробного населення ґрунтів й водоймищ, а також в галузі розвитку екологічного напряму в мікробіології. Це йому належать оригінальні ідеї про появу органічного світу на Землі абіогенним шляхом та про його роль у становленні та розвитку життя.

Варто відзначити філософські погляди М. Г. Холодного. В його висновках і теоріях вільно і логічно вживаються різноманітні суспільні явища. Він мав власну інтерпретацію релігії, моралі, мистецтва і науки. Вчений глибоко розглядав питання теорії та історії мистецтва, процесу наукового пізнання, наукової творчості і праці.