Розрахунки у безготівковій іноземній валюті при здійсненні ЗЕД

Реферат

Оскільки виручка за експортними операціями резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у законодавчо встановлені терміни, то відлік таких термінів банк починає з наступного календарного дня після оформлення вантажної митної декларації або підписання акта (іншого документа) про виконання робіт, надання послуг. В останньому випадку при наявності декількох документів з різними датами підписання банк з метою контролю використовує той із документів, який підтверджує фактичне виконання робіт або надання послуг відповідно до умов зовнішньоекономічного договору і підписаний раніше за інші документи.

Експортна операція знімається уповноваженим банком з контролю після зарахування виручки за такою операцією (або її частиною, у випадку здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок резидента.

Відлік законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпортними операціями резидентів банк починає з наступного календарного дня після здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника імпортованих товарів, а в разі застосування акредитивної форми розрахунків — з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента. З контролю імпортна операція резидента знімається банком після пред'явлення ним акта або іншого документа, який свідчить про поставку нерезидентом продукції (виконання робіт, отримання послуг), яка раніше була оплачена резидентом. У разі отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних систем і міжнародних платіжних систем для підтвердження факту їх отримання використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, які формує платіжна система після здійснення розрахунків.

Якщо на рахунок резидента повертаються кошти, які раніше були переказані нерезиденту за імпортним договором, у зв'язку з неможливістю виконання нерезидентом договірних зобов'язань повністю або частково, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснював такий переказ, копії документів, що однозначно підтверджують повернення коштів. Ця умова стосується випадків, коли зазначені кошти повертаються на рахунок резидента в іншому банку. При цьому відповідальність за порушення такої умови покладається на резидента.

Слід мати на увазі, що у разі, коли умовами зовнішньоекономічного договору передбачена поставка товарів в Україну або здійснення авансового платежу на користь нерезидента в декілька етапів, банк здійснює контроль за термінами розрахунків окремо за кожним фактом здійснення поставки товарів або авансового платежу.

Окремого роз'яснення потребують дії Національного банку щодо порядку розрахунків за іншими видами зовнішньоекономічних операцій.

Наприклад, для здійснення резидентом (юридичною особою), який є членом міжнародних організацій, операцій з переказом валютних коштів за межі України у вигляді вступних або членських внесків до іноземних установ або організацій, необхідно отримати відповідну разову індивідуальну ліцензію Національного банку України. Вимоги Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не поширюються на операції із залучення резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезидента, оскільки кредит в іноземній валюті не є валютною виручкою резидента і штрафні санкції за неотримання кредиту протягом 90 календарних днів з моменту підписання кредитного договору застосовуватися не можуть.

Що ж стосується порядку здійснення виплат резидентом нерезиденту за використання авторських і суміжних прав, то основним документом для здійснення розрахунків з автором-нерезидентом за використання твору є угода між іноземним правовласником і українським користувачем. В угоді мають бути передбачені сума авансу, терміни її перерахування у конкретній валюті та умови остаточного розрахунку. На операції, які здійснюються за такими угодами, також поширюються вимоги зазначеного вище Закону.

3 метою запобігання відпливу капіталу та підвищення прозорості платежів за договорами, які передбачають виконання робіт і надання послуг нерезидентами, а також запобігання можливим діям щодо відмивання грошей та з метою захисту вітчизняних товаровиробників Правління Національного банку України прийняло постанову від 12.02.2003 р. № 58. "Про здійснення переказування коштів у національній та іноземній валюті щодо оплати робіт та послуг нерезидентів".

Відповідно до цієї постанови підставою для переказування уповноваженими банками та небанківськими фінансовими установами (далі — банки) коштів у національній та іноземній валютах на користь (на рахунок) нерезидентів як за дорученням резидентів юридичних осіб і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, так і на виконання власних зобов'язань, за договорами, які передбачають виконання робіт та надання послуг нерезидентами, можуть бути такі документи:

— договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;

— документи, які свідчать про фактично надані послуги чи виконані роботи;

— індивідуальна ліцензія Національного банку України на переказування за межі України валютних цінностей, якщо операція потребує такої ліцензії.

Проведення зазначених операцій протягом дня на користь однієї і тієї самої особи, або споріднених осіб, на суму, що не перевищує 50 тис. євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день проведення операції, здійснюється за умови, що загальна сума договору не перевищує 50 тис. євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору.

Підставою для проведення зазначених операцій, якщо загальна сума договору перевищує 50 тис. євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору, окрім зазначених вище документів, є:

— акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків щодо відповідності контрактних цін на послуги, які є предметом договорів, кон'юнктурі ринку;

— калькуляція витрат за надані послуги, завірена нерезидентом.

Якщо ціновою експертизою встановлено завищення контрактних цін, переказування коштів за цим договором дозволяється лише за наявності згоди Національного банку України.

Використана література

1. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.94 № 432/95-ВР // https://rada.gov.ua/.

2. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 // https://rada.gov.ua/.

3. Порядок установлення і використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют: Постанова НБУ від 12.02.2003 № 58 // https://rada.gov.ua/.

4. Валютне регулювання в Україні: закони, укази, постанови, накази, інструкції / Упоряд.: С. Л. Колтун, Т. Д. Паніковська. — К.: ЦСП "Компас", 1996. — 200 с.

5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник / За ред. І. В. Багрової. — К.: Центр навч. л-ри, 2004. — 580 с.

6. Кириченко А. А. та ін. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. — К.: 2000. — 468 с.

7. Макогон Ю. В. и др. Внешнеэкономическая деятельность. — Донецк: Регион, 1998. — 342 с.

8. Румянцев А. П., Румянцева Н. С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посіб. — К.: Центр навч. л-ри, 2004. — 377 с.

9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю / За ред. проф. А. І. Кредісова. — К.: "ВІРА-Р", 1998. — 448 с.