Розвиток глобальної комп'ютерної мережі Інтернет дуже змінив за останні роки життя людини. За допомогою мережі стали доступні величезні інформаційні ресурси, накопичені в усьому світі. З кожним роком збільшується ступінь комерційного використання Інтернету, який стає атрибутом ділового життя кожного, хто прагне досягти успіху в бізнесі. За останні роки глобальна мережа Інтернет перетворилася в явище світового масштабу. Мережа, що донедавна використовувалася обмеженим колом учених, державних службовців і працівників освітніх установ у професійній діяльності, стала доступною для великих корпорацій, малих підприємств і навіть для індивідуальних користувачів. Глобальні масштаби мережі Інтернет є основою її активного використання учасниками ЗЕД. Можливості одержання та передачі інформації через Інтернет привели до бурхливого зростання електронного бізнесу — сфери економіки, яка включає всі фінансові та торгові трансакції, що проводяться за допомогою комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих трансакцій. До електронного бізнесу відносять: — електронний обмін інформацією (Electronis Data Interchange, EDI); — електронний рух капіталу (Electronic Funds Transfer, EFS); — електронну комерцію (E-Trade); — електронні гроші (E-Cash); — електронний маркетинг (E-Marketing); — електронний банкінг (E-Banking); — електронні страхові послуги (E-Insurance) тощо. Суб'єктами електронного бізнесу виступають: — домашні господарства; — підприємства; — державні установи; — постачальники мережевих послуг (провайдери, електронні платіжні системи тощо). Основними перевагами електронного бізнесу є: — оперативність отримання інформації, особливо при міжнародних операціях; — зниження невиробничих витрат (торгових витрат, витрат на рекламу, витрат, пов'язаних з сервісним обслуговуванням та інформаційною підтримкою споживачів); — скорочення циклу виробництва та продажу, оскільки зникає потреба повторного підтвердження інформації і знижується вірогідність помилок при введенні інформації; — значно знижуються затрати, пов'язані з обміном інформацією, за рахунок використання більш дешевих засобів телекомунікації; — більша відкритість компаній для споживачів. Використана література1. Авдокушин Е. Ф. Маркетинг в международном бизнесе: Учеб. пособие. — М.: ИТК "Дашков и К", 2002. — 328 с. 2. Внешнеэкономическая деятельность предприятий: Учеб. для вузов / Под ред. Л. Е. Стровского. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ, 2001. — 847 с. 3. Грачев Ю. Н. Ведение переговоров с инофирмами. — М.: АО "Бизнес-школа", 1998. — 216 с. 4. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2002. — 172 с. 5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник / За ред. І. В. Багрової. — К.: Центр навч. л-ри, 2004. — 580 с. 6. Каніщенко O. Л. Міжнародний маркетинг: Навч. посіб. — К.: Політехніка, 2003. — 214 с. 7. Кириченко А. А. та ін. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. — К., 2000. — 468 с. 8. Международный маркетинг: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Г. А. Васильева, Л. А. Ибрагимова. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 199 с. 9. Митрошенков А. Эффективные переговоры: Практ. пособие для деловых людей. — 2-е изд., испр. — М.: Весь мир, 2003. — 279 с. 10. Моисеева Н. К. Международный маркетинг: Учеб. пособие. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. — 320 с. 11. Румянцев А. П., Румянцева Н. С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посіб. — К.: Центр навч. л-ри, 2004. — 377 с. 12. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998. — 120 с. |