Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, які загрожують учасникам ЗЕД. Валютні ризики — це небезпека валютних втрат у результаті зміни курсу валюти ціни (позики) стосовно валюти платежу в період між підписанням контракту або кредитної угоди і здійсненням платежу. В основі валютного ризику лежить зміна реальної вартості грошового зобов'язання в зазначений період. Валютні ризики загрожують обом сторонам угоди. У зв'язку з тим, що курси абсолютно усіх валют, у тому числі й резервної валюти — долара США, зазнають періодичних коливань унаслідок різних об'єктивних і суб'єктивних причин, практика міжнародних економічних відносин виробила підходи до вибору стратегії захисту від валютних ризиків. Сутність цих підходів полягає в тому, що: 1. Приймаються рішення про необхідність спеціальних заходів для страхування валютних ризиків. 2. Виділяється частина зовнішньоторговельного контракту або кредитної угоди — відкрита валютна позиція, яка буде страхуватися. 3. Вибирається конкретний спосіб і метод страхування ризику. У міжнародній практиці застосовуються три основних способи страхування ризиків: 1. Односторонні дії одного з партнерів. 2. Операції страхових компаній, банківські й урядові гарантії. 3. Взаємна домовленість учасників угоди. На вибір конкретного методу страхування ризику впливають такі чинники: — особливості економічних і політичних відносин із стороною — контрагентом угоди; — конкурентоспроможність товару; — платоспроможність контрагента угоди; — чинні валютні і кредитно-фінансові обмеження в певній країні; — термін покриття ризику; — наявність додаткових умов здійснення угоди; — перспективи зміни валютного курсу або процентних ставок на ринку. Світова практика страхування валютних і кредитних ризиків відображає зміни, що відбуваються у світовій економіці й валютній системі в цілому. Найбільш простим і найпоширенішим методом страхування валютних ризиків були золоті й валютні захисні застереження, які почали застосовуватися після Другої світової війни. |