Творчість Олеся Досвітнього

Олесь Досвітній (Скрипаль-Міщенко) — автор кількох романів і повістей та збірок оповідань, належав до керівництва ВАПЛІТЕ, брав участь у численних літературних дискусіях.

Народився він 8 листопада 1891 р. у містечку Вовчанську Харківської губернії в родині дрібного крамаря. Здібний юнак екстерном склав гімназійні іспити і вступив до Петербурзького університету. Виключений за поширення нелегальної літератури, з початком імперіалістичної війни стає солдатом Кавказького корпусу. За антивоєнну діяльність військово-польовий суд засуджує двадцятитрьохлітнього пропагандиста до розстрілу. Йому пощастило втекти з-під арешту та емігрувати. Через Киргизію, Китай після виснажливих випробувань О. Досвітній дістався до Сан-Франциско, а після революції повертається в Україну.

На початку 1918 р. він уже в Харкові, вступає до більшовицької партії, виконує ряд ризикованих доручень, зокрема в Західній Україні, в Польщі. Тут був знову заарештований, однак після кількамісячного ув'язнення звільнений внаслідок обміну полоненими. Ці події покладені в основу повісті «Нас було троє» (1928).

Перша його книжечка «Новели» з'явилася ще 1920 p., a 1925 побачив світ роман «Американці». Це — розповідь про повернення з Америки через Далекий Схід революціонерів-емігрантів. Творові властива надмірна публіцистичність, схематичне окреслення характерів, проте «Американці» все ж мали популярність, адже це була одна з перших спроб оволодіти пригодницьким жанром і освоїти в українській прозі інонаціональний матеріал.

Майже водночас з романом було опубліковано повість у новелах «Тюнгуй» (1924) про китайських повстанців, їхню допомогу російській революції 1917 р. Вона щедро насичена пейзажами, картинами своєрідного побуту, звичаїв тюнгуїв, спостережених уважним мандрівником. За жанром це деколи нагадує подорожні нотатки.

Також з'являється ряд оповідань, психологічно-драматичні повісті «Алай» (1924) і «Гюлле» (1926), що разом з повістю «Нас було троє» складають кращу частину творчого доробку О. Досвітнього. «Алай» — це історія поступового розпаду особистості, втрати юнацьких ідеалів. Солдата Марка Шешеля арештовують за революційну пропаганду. З величезними труднощами йому вдається втекти, зв'язатися з товаришами й дістатися майже до кордонів імперії. Але виснажений відчуттям смертельної небезпеки Шешель все частіше схиляється до думки про право спокійно відпочити, пожити, нарешті, для себе, про те, що довга боротьба його химерних прагнень і поривань не варта була ламаного шеляга.

У повісті «Гюлле» ситуація, обставини де в чому повторюються. Молодий утікач-революціонер Ремо, заблукавши в пустелі, потрапляє до глухого китайського містечка. Сюжет динамічний: один за одним змінюються епізоди зустрічі Ремо з мурзою Ахметом, знайомства в його екзотичній хатинці зі схованою від людських очей юною туркинею Гюлле, їхніх таємних побачень. Ремо навчається мови, навіть... приймає мусульманську віру й одружується з Гюлле. Картини посвячення в іслам, східного весілля О. Досвітній описує барвисто, з багатьма несподіваними й колоритними подробицями. Властива йому сухувато-раціоналістична манера викладу збагачується ліричними, навіть романтичними інтонаціями.

Важливою рисою творчої манери прозаїка були передовсім увага до сюжету, до реалістичної деталі, прописаність суспільного, побутового тла. Все це сприяло популярності О. Досвітнього. Більшість його творів зазнала впродовж 20-х pp. кілька перевидань. З огляду на це М. Хвильовий назвав О. Досвітнього «оригінальним і воістину масовим (в найкращому сенсі цього слова) художником».

1927 р. вийшов роман О. Досвітнього «Хто?» — чи не найслабший у доробку письменника з повторенням тематики «Американців», а 1932 р. — «Кварцит». Це один із творів, якими якраз і започатковувалася наша сумнозвісна виробнича тематика. Письменник спробував поєднати дві сюжетні лінії: зображення письменницького середовища й паралельно — життя шахтарів Криворіжжя.

У цілковитій згоді з офіційними вказівками письменники перероджуються, опинившись у робітничому середовищі. Поїздка до шахтарів Криворіжжя стала для них просто цілющою. Якщо столичні інтелігенти зневірені, розчаровані потворними непівськими контрастами, відродженням «базарної» психології, то шахтарі сповнені трудового ентузіазму. Роман з рідкісною навіть для тих часів послідовністю проймають антиінтелігентські настрої.

На жаль, вони відтворювали реальність, адже нападки на М. Хвильового і його соратників по ВАПЛІТЕ посилюються. 28 січня 1927 р. О. Досвітнього разом з М. Хвильовим було виключено з ВАПЛІТЕ. Пізніше О. Досвітній разом з М. Хвильовим і М. Кулішем став організатором Пролітфронту. Його заарештували у другій половині 1933 р. й розстріляли 11 листопада 1934 р.