Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють.
Струни світла
поторгані. Приїхали посли з золотоморя.
Квартет долонь — два спутані акорди.
Мряки мітли.
В червоний ягід дощ в’їжджає білий кінь.
Про зорі
мовлять посли, та їхня мова нам не зрозуміла.
Колись давно співала неня про золотоморе,
підводне царство, де ночує сонце в білих
віллах
у зливі світла. Їде віз — колеса сьомизорі.
|
|
|