Немов брусок, гострить скінчивши, косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав. Слова співучих сіножатей покошені до строф лягли. Вже труд натхненний і крилатий скінчився, й піт з чола зітри.
