Зарання сонячного дня — я шепочу Твоє дзвінке ім’я.
Прилинь, мов спів, мов ранній легіт,
мов жемчужна мрія,
прилинь із першим розцвітом дрібних пелюсток рож,
вгамуй енгармонійних струн на арфі серця дрож.
Ave Maria.
Моя душа — це битий шлях на невідомих
дійсності полях,
життєвий вітер пороху на нього вже навіяв.
Прилинь, Пречиста, понад бідним серцем тихо стань,
долонею вгамуй енгармонійність цих дрижань.
Ave Maria.
Твоя поява — райський сон, коли ідеш крізь
гай шумних сосон,
ясна, манлива, ніжна, мерехтлива, мов лелія.
Прилинь і принеси цілющий лік в борні важкій,
енгармонійний скрегіт арфи серця заспокій.
Ave Maria.
Зарання й ввечері щодня в задумі шепочу твоє ім’я.
Імення — пісня сонячна, гармонія, надія.
Прилинь, Всенепорочна, й віджени від мене зло,
ясну долоню поклади на молоде чоло.
Ave Maria.
|
