...чому є сніг такий м’який, сріблястий,
оксамитний та пушистий, наче теплий блам,
наче пух, що по воді здається плисти,
вітер не сказав мені, я й не скажу теж вам.
...ця думка — сам не знаю, звідкіля, пощо?
Давній сірий образ, почорніла листва.
Сніг мені нагадує далеке свято, що
має запах чоколяди та дитинства.
В тихий вечір на світанку хижого життя
написав тоді мій перший вірш — мій перший гріх.
Зорі — на тарілці хмар розсипана кутя,
Місяць — на ялинці неба золотий горіх.
|
|
|
